Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2017 починає зводитися до символів: під час спіл- кування люди частіше замість того, щоб гово- рити, показують зображення (або предмет, дію) — те, що всі розуміють і що не потребує пояснень словами. Наприкінці мова зникає зовсім. А треба, щоб вона відроджувалася в кожному поколінні. І головна роля у цьому на- лежить жінкам: жінки розмовляють, пишуть вірші, моляться, проявляють цікавість до по- дій своєю рідною мовою; режими змінюються, країни змінюються, а жінки залишаються та зберігають і підтримують мову. Доповідачка розповіла, як упродовж понад 300 років нас переконували, що немає української мови і що нею не можна писати будь-яку складну поезію, прозу або наукові праці; з болем поділилася тим, як людей переслідували за українську мову. Але мова, що була приречена на смерть, вижила — без державної підтримки, без вкладання грошей, тільки з ініціятиви та бажання людей. Нині в Україні відроджується не тільки українська мова, але й мови меншин, як кримськотатар- ська та іврит. «Мова є найпотужнішим засо- бом для встановлення нашої єдності. Не доз- волимо, не допустимо лінґвістичної смерті нашої мови», — закликала українців д-р Марта Богачевська-Хом’як. Присутні на святі отримали поживу і для розуму, і для серця, і для душі. Чутливі до мудрого та прекрасного українці були щедро обдаровані під час літературн0-мистецької частини програми. На святі читали поезію, на- повнену глибоким і волелюбним змістом, нат- хненно співали українських пісень та май- стерно виконували музичні твори українських композиторів. У залі лунали мелодії до поеми «Лісова пісня» — драми-феєрії з літературного спадку видатної поетеси та драматурга Лесі Українки. Заспокійливі та ніжні, а часом емоційні та зворушливі твори М. Лисенка та Д. Бортнянського виконав дует у складі тала- новитих скрипалів Анастасії Антонів та Ірини Кіт. Марта Богачевська- Хом’як (у центрі) і скрипалі Анастасія Антонів та Ірина Кіт. У віршах Лесі Українки, що звучали на святі як українською, так і англійською мо- вами, вчувався потужний і сміливий голос слабкої тілом, але сильної духом українки, що закликала до боротьби за свободу українського народу. Англійський переклад творів Лесі Ук- раїнки належить д-ру Персіваль Канді (опублі- ковано Союзом Українок Америки в 1950-му р. під назвою «Дух вогню»). Ориґінальний укра- їнський текст поезії «Крізь плач, і стогін, і ридання...» та «Де тії струни?» на святі читала Леся Toполя, а англійський переклад звучав у виконанні Надії Татчин. Кримськотатарська мова займає цент- ральне місце корінних народів півострова Крим, але, як і українська, піддавалася при- ниженням і утискам. Переливиста, як гірський струмок кришталево-чистої води, вона лунала в залі з вуст Зулфіре Асанової та Лілії Ме- метової. І чули присутні в словах і біль, і жаль, і заклик захищати рідну землю. І йшов від їх сердець відлунок: «Крим наш...» Україна славиться багатющим націо- нальним духовним надбанням. І однією з ве- ликих чеснот, яку беремо в дорогу життя, є народна пісня, виконана на бандурі. Її багат- ство та краса відомі в усьому світі. Українська пісня долає кордони, показуючи світові велич нашого національного мистецтва. На святі ок- рилили, наповнили любов’ю до України пісні у виконанні дуету «Берегиня» у складі банду- ристок Галини Боднар та Юлії Ступень. Особливої святковості, величності та значимості святу надала участь дитячого хору «Соловейки» зі школи українських досліджень у Філадельфії (керівник — Галина Боднар). «Ми дівчата з України», — завзято й талано- вито співали українські дівчатка, наші ма- ленькі диво-намистинки, і зачарували при- сутніх своєю щирістю та безпосередністю. Дитячий хор «Соловейки» разом з учасниками свята. Усі учасники Дня рідної мови в ООН раділи з того, що з кожним роком українська мова розширює межі свого функціонування,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
