Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
26 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2017 ДІЯЛЬНІСТЬ ОКРУГ І ВІДДІЛІВ СУА НЕ ЗАБУВАЙ Свято Героїнь в Норт Порті‚ Флорида На Святі Героїнь: хор 56-го Відділу. 26-го лютого в oсередку ім. св. Андрія (Норт Порт‚ Флорида) зібралася численнa гро- мада. Там 56-й Відділ ім. Мілени Рудницької Союзу Українок Америки проводив щорічну імпрезу — День Героїнь. У летючці повідом- лялося ще й про перегляд документального фільму Ольги Онишко «Жінки Майдану». Імпрезу відкрила голова відділу Анна Марія Сусла, а хор СУА під дириґуванням Люби Інґрам проспівав молитву «Богородице Діво». Вступне слово мала Віра Боднарук. Вона розказала про молоду режисерку Ольгу Онишко‚ яка була на Майдані в Україні три роки тому та створила для історії документ про героїзм і посвяту українок під час Революції Гідности. Ці жінки промовляють до нас з екрана просто‚ без пафосу‚ немов роблять свою звичайну щоденну працю — готують їжу‚ бу- дують барикади‚ приймають поранених‚ мітин- ґують‚ плачуть за вбитими. Вони були душею Майдану‚ додаючи своєї любови та ма- теринського тепла до всіх подій. І ось початок. Над назвою фільму висить‚ як крапля крови‚ червона рожа. У кожному кадрі жінки скан- дують «В Европу хоче Україна!»‚ «Приєд- нуйтесь до материнської ходи!»‚ «Мами — за дітей!»‚ «Києве, вставай!». Несуть гасла: «Рабів до раю не пускають!»‚ «Герої не вмирають!». Не одна людина в залі сплакнула‚ вбо- ліваючи душею за тих‚ хто творив історію‚ не думаючи про власне життя. Усі хотіли од- ного — перемоги. І перемогли‚ заплативши не одним життям. Багато загинуло‚ багато про- пало безвісти‚ багато залишилося каліками‚ багато дітей стали сиротами. Але кожна пе- ремога здобувається ціною жертв. Дарма багато наших наївних громадян сприйняли повалення «Совєтського» Союзу як перемогу без жертв. У кожного народу «не- озорого» були свої жертви в історії свого по- неволення більшовицьким режимом. Без боротьби тих‚ кого вже немає в цьому світі‚ не було б теперішніх перемог. Тому в День Ге- роїнь‚ наших українських Героїнь‚ ми не повинні забувати про тих‚ часто безіменних дівчат і жінок‚ які поклали своє життя в під- валини теперішніх перемог‚ і хвилиною мов- чання віддати їм почесть. Якщо серед поляг- лих героїв на горі Маківці * ‚ що на Сколівщині‚ не було жінок‚ то це не означає‚ що серед Січових Стрільців їх не було. І в тих Героїв‚ що лежать на Маківці‚ були жінки‚ подруги‚ ко- хані‚ які надихали їх на битву заради виз- волення рідного краю. Я була на Маківці в той перший здвиг, коли освячували могили‚ і, вже спускаючись з гори‚ почула‚ як старенька жін- ка співала пісню січовиків. Я тільки запам’я- тала слова: «Нащо життя шкодувати...» А втім‚ може на Маківці лежить її юний коханий‚ брат або батько... Або ті юні дівчата‚ які не повернулися з криївок‚ прийнявши смерть від окупанта в рідних лісах. Серед них були вчительки‚ сту- дентки‚ сільські дівчата‚ молоді жінки‚ які до останньої хвилини не залишали своїх. Серед наших союзянок‚ і взагалі серед нас‚ ще й нині є їхні посестри‚ які вижили в той час і змогли
Page load link
Go to Top