Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2017 70-ліття ОПЕРАЦІЇ «ВІСЛА» ТРАГІЧНА ДОЛЯ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ 28-го квітня ц. р. минуло 70 років від початку трагічних подій операції «Вісла», в результаті якої за півроку було депортовано близько 150 тисяч українців зі споконвічних українських етнічних земель — територій Лем- ківщини, Підляшшя, Надсяння, Холмщини — на колишні території Німеччини, що ввійшли до Польщі після Другої світової війни. Укра- їнцям пропонувався переїзд на територію УРСР, а полякам з України — на їх батьківщи- ну. Польська влада заборонила українським селянам право на володіння землею, укра- їнську освіту, закрила всі культурно-освітні центри, ліквідувала Греко-Католицьку Церкву. При цьому вживався абсурдний термін: «доб- ровільне переселення». З вище згаданого про підготовку до виселення українців з їх етнічних земель треба додати такі історичні фак- ти 1947-го року. 20-го лютого засту- пник начальника генераль- ного штабу ЗС Польщі ге- нерал Моссор пропонує до примусового виселення ук- раїнців спочатку з 12 по- вітів Закерзоння. 24-го лютого уряд Польщі узгодив з СРСР та ЧСР заблокування кордонів з Польщею чер- воною армією та чеськими військами. 27-го березня у рапорті головного шта- бу ЗС Польщі записано: «Виселення україн- ського народу є справою надзвичайної важли- вості, вирішальною щодо подальшої боротьби з УПА». 28-го квітня тридцятитисячна польська армія та поліція увірвалися в українські села повітів Ліско, Сянока, Перемишля, Любичів, Ярослава, Кросно, Горлиці. Виселення тривало до 6-го червня. Це був перший етап. Другий етап виселення тривав до 30-го червня. Вивозили українців з повітів Новий Тарг, Новий Сонч, Томашів, Грубешів. Під час третього етапу до кінця жовтня депортовано українців з решти земель Закер- зоння. Четвертий, заключний етап, – вирівню- вання польсько-радянського кордону 1951-го р. у районі Устриків Дольних (Дрогобиччина). Жертвами переселенсько-депор- таційних акцій 1944 — 1951-го рр. стало понад семисот тисяч українців Над- сяння, Лемківщини, Холмщини та Під- ляшшя. Операція «Вісла» проводилась під приводом боротьби з УПА. У той час на тих теренах налічувалось, за даними істориків, близько півтори тисячі вояків УПА. Насправді це була етнічна чистка мирного українського населення. Українські родини розселяли нав- мисно у різних місцях, щоб розірвати будь-які стосунки між людьми: родинні, сусідські, релігійні. Майже чотири тисячі українців були в’язнями концтабору в Явожно. Більшість звідти не повернулись. Вояки, поліцаї та озброєні польські се- ляни, що жили по-сусідству, вривалися в села, давали на збори від півго- дини до чотирьох (залежно від відстані до залізничної станції). Під плач дітей та зойк катованих селян гнали пішки, рідше на відібраних у них возах, до товарних ва- гонів, а потім — довга дорога в «товарняках» під конвоєм. Вагони з худобою та людьми прямували в невідомість... Залишене в домах добро моментально розгра- бовувалося поляками, а будинки або спалюва- лися, або потім в них переселялися поляки. За лічені години люди втратили все. А найважливіше – втратили землю, на якій жи- ли століттями. «Добровільне» виселення українців з їх споконвічних місць проживання супроводжу- валося жорстоким насильством. Найменший супротив селян в кращому випадку закінчу- вався арештом, а в більшості випадків вбив- ствами, яким передували жорстокі тортури. Наведу тільки два випадки із рапортів командирів УПА того часу: село Куровичі, вбито біля двох тисяч селян озброєною поль- ською бандою «Волиняка», якого знали як співробітника НКВД; у селі Верховина вбито 194 українців, серед яких 65 дітей. У той трагічний час українці зазнали приниження людської гідності з боку поляків.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
