Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2017 WWW.UNWLA.ORG 1 ПРО НАЙСВЯТІШЕ... Справжньою школою виховання щедрості, душевності та чуйності є сім’я, а ставлення до матері, батька, дідуся, бабусі є випробуванням людяності . В. Сухомлинський . Є у світі скарби, що заховані в землі, і такі, що на поверхні лежать. А є скарби, що в душах людських поселені та передаються від покоління до покоління. До таких скарбів на- лежать пам’ять роду, його звичаї, традиції. Чільне місце серед духовних цінностей зай- мають батьківська хата, мамина ласка, татове надійне плече, бабусина добра казка, дідусева тепла долоня. Це наша родослівна пам’ять, наші кодові символи — величні та ствер- джуючі. Упродовж багатьох століть в укра- їнських сім’ях складалися традиції родинного виховання та з роду в рід передавалися й зміцнювалися національний дух і родинно- побутова українська культура. Так було споконвік. І Союз Українок Америки для кожного з нас також став ве- ликою та дружньою українською родиною, де навчають дітей того, що людина невіддільна від свого роду та нації і що головними охо- ронцями ладу в сім’ях і суспільних взаєминах були і залишаються українські духовні тра- диції. Українська жінка глибоко усвідомлює важливість духовного зв’язку між поко- ліннями. Тому нині Союз Українок Америки об’єднує три ґенерації , три покоління,— бабусі-союзянки повторили й продовжили себе в дочках, а дочки передають союзянські цінності та реліквії внукам. І то великий Божий дар — відтворити себе в дітях, виховати їх так, щоб не заплямувати свого доброго імені, не надщербити честь родини та зберегти сімейні звичаї. Однією з найбільших духовних цін- ностей є любов і повага до батьків та уклінна відданість Матері. Це в її безсонних ночах з безпорадних маленьких крикунів зростають гідні хлопці та дівчата. Її турбота, велична праця та любов благословляє дитину на зви- тяги, а материнський приклад і виховання утверджують в ній доброту, милосердя, тер- піння. Не випадково зворушливе та сердечне Свято Матері відзначають навесні. Бо як при- рода чепурить землю барвистими весняними квітами, так наші матері одягають нас у вбран- ня радості. Як травень гаптує повітря соло- в’їними трелями, так наші матері мережать наші душі добром. Як вишневий цвіт застеляє землю шовковистою ковдрою, так матері огортають нас ніжністю та світлом... І з надією та вірою благословляють на щастя та любов. З першої миті та на всіх життєвих шляхах мати поряд з нами. Вона мудро й терпляче витримує все, що дає їй доля, аби тільки нам жилося щасливо. І навіть коли йде в інші світи, то її душа посміхається нам сивими туманами віків, схиляється синявою неба та звучить калиновою сопілкою. А тому... Бережіть материнське серце, Бо воно, як воскова свічка. То на ґноті маленьке сонце, Ніжне й тепле, але не вічне ... То ж облиште свої справи і їдьте до матері-батька — почастуйте їх чимось смачненьким, зігрійте у своїх обіймах і посидьте у тиші, вдивляючись у їхні багаті мудрістю очі. Потримайте у своїх долонях їх натруджені руки, подихайте разом рідним, насиченим батьківською любов’ю, повітрям, смак якого відчуваєте навіть тоді, коли доля закидає Вас за сотні-тисячі кілометрів від рідного дому. Приїжджайте частіше додому, Щоб не мучила совість потому. Ні грошей не привозьте, ні слави, — Будьте з рідними ніжні й ласкаві. Бо не вічні ні батько, ні мати, Завтра можете їх не застати. Щоб не мучила совість потому, Приїжджайте частіше додому . ( Микола Луків ) ... І нехай у Вас буде щастя, злагода та мир. І нехай Бог благословить Вас, Вашу родину і Ваше добре серце! Лариса Тополя , редактор.
Page load link
Go to Top