Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2017 70-ліття ОПЕРАЦІЇ «ВІСЛА» ТРАГІЧНА ДОЛЯ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ 28-го квітня ц. р. минуло 70 років від початку трагічних подій операції «Вісла», в результаті якої за півроку було депортовано близько 150 тисяч українців зі споконвічних українських етнічних земель — територій Лем- ківщини, Підляшшя, Надсяння, Холмщини — на колишні території Німеччини, що ввійшли до Польщі після Другої світової війни. Укра- їнцям пропонувався переїзд на територію УРСР, а полякам з України — на їх батьківщи- ну. Польська влада заборонила українським селянам право на володіння землею, укра- їнську освіту, закрила всі культурно-освітні центри, ліквідувала Греко-Католицьку Церкву. При цьому вживався абсурдний термін: «доб- ровільне переселення». З вище згаданого про підготовку до виселення українців з їх етнічних земель треба додати такі історичні фак- ти 1947-го року. 20-го лютого засту- пник начальника генераль- ного штабу ЗС Польщі ге- нерал Моссор пропонує до примусового виселення ук- раїнців спочатку з 12 по- вітів Закерзоння. 24-го лютого уряд Польщі узгодив з СРСР та ЧСР заблокування кордонів з Польщею чер- воною армією та чеськими військами. 27-го березня у рапорті головного шта- бу ЗС Польщі записано: «Виселення україн- ського народу є справою надзвичайної важли- вості, вирішальною щодо подальшої боротьби з УПА». 28-го квітня тридцятитисячна польська армія та поліція увірвалися в українські села повітів Ліско, Сянока, Перемишля, Любичів, Ярослава, Кросно, Горлиці. Виселення тривало до 6-го червня. Це був перший етап. Другий етап виселення тривав до 30-го червня. Вивозили українців з повітів Новий Тарг, Новий Сонч, Томашів, Грубешів. Під час третього етапу до кінця жовтня депортовано українців з решти земель Закер- зоння. Четвертий, заключний етап, – вирівню- вання польсько-радянського кордону 1951-го р. у районі Устриків Дольних (Дрогобиччина). Жертвами переселенсько-депор- таційних акцій 1944 — 1951-го рр. стало понад семисот тисяч українців Над- сяння, Лемківщини, Холмщини та Під- ляшшя. Операція «Вісла» проводилась під приводом боротьби з УПА. У той час на тих теренах налічувалось, за даними істориків, близько півтори тисячі вояків УПА. Насправді це була етнічна чистка мирного українського населення. Українські родини розселяли нав- мисно у різних місцях, щоб розірвати будь-які стосунки між людьми: родинні, сусідські, релігійні. Майже чотири тисячі українців були в’язнями концтабору в Явожно. Більшість звідти не повернулись. Вояки, поліцаї та озброєні польські се- ляни, що жили по-сусідству, вривалися в села, давали на збори від півго- дини до чотирьох (залежно від відстані до залізничної станції). Під плач дітей та зойк катованих селян гнали пішки, рідше на відібраних у них возах, до товарних ва- гонів, а потім — довга дорога в «товарняках» під конвоєм. Вагони з худобою та людьми прямували в невідомість... Залишене в домах добро моментально розгра- бовувалося поляками, а будинки або спалюва- лися, або потім в них переселялися поляки. За лічені години люди втратили все. А найважливіше – втратили землю, на якій жи- ли століттями. «Добровільне» виселення українців з їх споконвічних місць проживання супроводжу- валося жорстоким насильством. Найменший супротив селян в кращому випадку закінчу- вався арештом, а в більшості випадків вбив- ствами, яким передували жорстокі тортури. Наведу тільки два випадки із рапортів командирів УПА того часу: село Куровичі, вбито біля двох тисяч селян озброєною поль- ською бандою «Волиняка», якого знали як співробітника НКВД; у селі Верховина вбито 194 українців, серед яких 65 дітей. У той трагічний час українці зазнали приниження людської гідності з боку поляків.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
