Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2017 починає зводитися до символів: під час спіл- кування люди частіше замість того, щоб гово- рити, показують зображення (або предмет, дію) — те, що всі розуміють і що не потребує пояснень словами. Наприкінці мова зникає зовсім. А треба, щоб вона відроджувалася в кожному поколінні. І головна роля у цьому на- лежить жінкам: жінки розмовляють, пишуть вірші, моляться, проявляють цікавість до по- дій своєю рідною мовою; режими змінюються, країни змінюються, а жінки залишаються та зберігають і підтримують мову. Доповідачка розповіла, як упродовж понад 300 років нас переконували, що немає української мови і що нею не можна писати будь-яку складну поезію, прозу або наукові праці; з болем поділилася тим, як людей переслідували за українську мову. Але мова, що була приречена на смерть, вижила — без державної підтримки, без вкладання грошей, тільки з ініціятиви та бажання людей. Нині в Україні відроджується не тільки українська мова, але й мови меншин, як кримськотатар- ська та іврит. «Мова є найпотужнішим засо- бом для встановлення нашої єдності. Не доз- волимо, не допустимо лінґвістичної смерті нашої мови», — закликала українців д-р Марта Богачевська-Хом’як. Присутні на святі отримали поживу і для розуму, і для серця, і для душі. Чутливі до мудрого та прекрасного українці були щедро обдаровані під час літературн0-мистецької частини програми. На святі читали поезію, на- повнену глибоким і волелюбним змістом, нат- хненно співали українських пісень та май- стерно виконували музичні твори українських композиторів. У залі лунали мелодії до поеми «Лісова пісня» — драми-феєрії з літературного спадку видатної поетеси та драматурга Лесі Українки. Заспокійливі та ніжні, а часом емоційні та зворушливі твори М. Лисенка та Д. Бортнянського виконав дует у складі тала- новитих скрипалів Анастасії Антонів та Ірини Кіт. Марта Богачевська- Хом’як (у центрі) і скрипалі Анастасія Антонів та Ірина Кіт. У віршах Лесі Українки, що звучали на святі як українською, так і англійською мо- вами, вчувався потужний і сміливий голос слабкої тілом, але сильної духом українки, що закликала до боротьби за свободу українського народу. Англійський переклад творів Лесі Ук- раїнки належить д-ру Персіваль Канді (опублі- ковано Союзом Українок Америки в 1950-му р. під назвою «Дух вогню»). Ориґінальний укра- їнський текст поезії «Крізь плач, і стогін, і ридання...» та «Де тії струни?» на святі читала Леся Toполя, а англійський переклад звучав у виконанні Надії Татчин. Кримськотатарська мова займає цент- ральне місце корінних народів півострова Крим, але, як і українська, піддавалася при- ниженням і утискам. Переливиста, як гірський струмок кришталево-чистої води, вона лунала в залі з вуст Зулфіре Асанової та Лілії Ме- метової. І чули присутні в словах і біль, і жаль, і заклик захищати рідну землю. І йшов від їх сердець відлунок: «Крим наш...» Україна славиться багатющим націо- нальним духовним надбанням. І однією з ве- ликих чеснот, яку беремо в дорогу життя, є народна пісня, виконана на бандурі. Її багат- ство та краса відомі в усьому світі. Українська пісня долає кордони, показуючи світові велич нашого національного мистецтва. На святі ок- рилили, наповнили любов’ю до України пісні у виконанні дуету «Берегиня» у складі банду- ристок Галини Боднар та Юлії Ступень. Особливої святковості, величності та значимості святу надала участь дитячого хору «Соловейки» зі школи українських досліджень у Філадельфії (керівник — Галина Боднар). «Ми дівчата з України», — завзято й талано- вито співали українські дівчатка, наші ма- ленькі диво-намистинки, і зачарували при- сутніх своєю щирістю та безпосередністю. Дитячий хор «Соловейки» разом з учасниками свята. Усі учасники Дня рідної мови в ООН раділи з того, що з кожним роком українська мова розширює межі свого функціонування,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
