Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 5 Росію. При цьому я хотіла би описати став- лення деяких людей в Україні до мовного питання. Нас було семеро в автобусі. Гід почав говорити російською мовою. Ми попросили йо- го розмовляти українською мовою, так, як я і мій син не розуміють російську мову. Він сер- дито відповів, що він буде говорити на мові свого батька. Тоді я сказала йому повернути автобус назад і ми хотіли б знайти гіда, який буде говорити українською мовою. З нами були дві молоді дівчини, які говорили російською мовою між собою. Коли я сказала, що ми по- вертаємо назад, вони, вільно володіючи укра- їнською, зголосилися перекладати. Гід потім намагався говорити своєю ламаною україн- ською мовою, а дівчата перекладали. Житомир був заснований у 844 році і став частиною Київської Русі в 10-му столітті. Як і більша частина земель сьогоднішньої Ук- раїни, місто постраждало від вторгнення і за- хоплення багатьма іноземними державами. Незважаючи на постійні напади, Житомир ріс, розвивався і ставав сильним. Саме в це місто я приїхала подарувати від СУА Житомирському військовому госпі- талю автоматичні гематологічні аналізатори і біохімічні аналізатори та два сучасних мікро- скопи. Нас зустріли: Олена Власенко, волонтер Громадської організації “Житомирське Моло- діжне Об'єднання”, Ніна Батанова, голова Жи- томирського Відділу СУ, начальник Житомир- ського військового шпиталю Олександр Сере- бряков. За його словами, «завдяки Союзу Укра- їнок Америки, з котрими ми співпрацюємо уже рік, у лабораторії з’явилася новітня техніка, що дозволяє робити аналіз крові за 1 годину. Ра- ніше цим займались три працівники на мік- роскопах 1954 року випуску, процес займав до 14 годин. Тепер все буде автоматизовано, і на дослідження зразків витрачатимуть усього 60 хвилин...». Я була вражена тими умовами, у яких лікуються та проходять реабілітацію українські бійці. «Все старе, немає тієї шпитальної есте- тики, до якої ми звикли у США, але, на жаль, ми не можемо допомогти вам у перебудові шпиталю. Проте, ми продовжимо надавати гуманітарну допомогу», – пообіцяла я від імени СУА. В клюбі “Пролісок”, де навчаються «ді- ти сонця» я мала привілей познайомитись з Богданом Купчинським, головою дитячої орга- нізації "Все робимо самі" та Лесею Морозовою. Ми обговорили термінову операцію (шунту- вання) дівчинці, яка зараз перебуває в лікарні. Заради спасіння дитини я передала кошти (1 тис. дол.) на придбання шунту для Лізи і про- платила путівку на реабілітацію Данилу Зе- лінському, який має діягноз ДЦП. Опісля я вже отримала повідомлення, що операція Єли- завети пройшла вдало. Я познайомилась з родинами, котрим Союз Українок Америки допомагає і підтримує фінансово вже тривалий час. Також зустрічала- ся з двома вдовами, яких «усиновили» членки СУА. Рівнож ми відвідали наших героїв, котрі зараз перебувають в шпиталі. Я їм подякувала за відвагу в боротьбі за нашу державу, за те, що не жаліють життя за свободу і незалежність України. Кожному бійцю передала фінансову підтримку. Особливу увагу відчув на собі Олег, який зазнав вкрай тяжких поранень під Де- бальцевим. Ми мали зустріч під час полуденку з Матвієм Хреновим, замісником міста в гума- нітарних справах і з Оленою Розенблат, голо- вою добродійного фонду Родини Розенблат. Після відвідання шпиталю разом ми відвідали Дім української культури, котрий було відкрито в Житомирі 2016 р. Олена і Ніна провели екскурсію і розповіли про давні тра- диції, духовність та українську культуру, яка панувала і побутує на території Житомирщини сьогодні. Також розповіли про успіхи Жи- томира, зокрема, про те, що Житомир має три свідоцтва рекордів України! З Києва до Дніпропетровська ми їхали сучасним розкішним новим поїздом. Протягом 6-годинної їзди ми мали нагоду звидіти під го- лубим небом розкішні степи і поля України. Раптово мій син обернувся до мене і сказав: «Я тепер розумію, чому наш прапор є синьо-жов- тий». Вперше побувала у Дніпропетровсько- му (в час нашого перебування переіменовано на Дніпро). Це місто з кремезними будинками 19-го століття, трамваїв, які котяться вздовж листяних бульварів і прекрасної панорами ріки Дніпра. м. Дніпро має потенціял стати при- вабливим містом. Але, на жаль, керівники міста занадто зайняті відкриттям нових бутіків і магазинів та готелів, в той час як спадкові бу- дівлі руйнуються. Головний центр космічної та авіаційної промисловості, Дніпро став трамп- ліном для таких політичних опортуністів, як екс-президента Леоніда Кучми і лідера Пома- ранчевої революції Юлії Тимошенко. Місто також має сильну єврейську спадщину, а також музей єврейської історії в Україні. Волонтери поселили нас в готелю в самому центрі міста
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
