Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2016 СУА В УКРАЇНІ – НЕ БАЙДУЖІ ВОЛОНТЕРИ Мої поїздки в Україну розпочалися ще у 1991 році, коли я очолювала освітню програму СУА «Книги для України". Це було партнерство між СУА, доброчинним фондом США «Сейбр» і українсько-американським благодійним фон- дом «Сейбр – Світло». Дана прогама була спря- мована на те, щоб заповнити прогалини в ос- віті, залишені Совєтським Союзом. Мої подо- рожі в Україну були проникнуті глибокою при- страстю і любов'ю до моєї Батьківщини, при- щепленими мені батьками. В даний час СУА дальше допомагає на- шим українським братам і сестрам в боротьбі з північним ворогом. Тепер наша допомога спря- мована на лікування тих, хто отримав поранен- ня в зонах бойових дій, а також сім’ям, які за- лишилися без годувальника. Під час поїздки в Україну в 2015 році Валентина Табака, голова 136-го Відділу СУА і членка комітету суспільної опіки СУА, яка ро- дом з Житомира, привезла гуманітарну допо- могу пораненим солдатам в Житомирський госпіталь від її відділу. Як медсестра, вона спостерігала за примітивними умовами лябо- раторій, в яких працюють технічні фахівці, намагаючись врятувати життя молодих людей, що борються за свою країну. Молоді люди з зараженими на полі бою ранами вмирають через відсутність лябораторного обладнання 21 століття. Знадобилося до 14 годин, щоб отри- мати результати проб крові. За той час солдат міг померти. Повернувшись зі своєї поїздки, п. Ва- лентина зателефонувала мені, як референтці суспільної опіки СУА і запитала, чи може СУА допомогти в придбанні необхідного облад- нання для госпіталю, щоб рятувати життя молодих людей. Я внесла пропозицію до ек- зекутиви СУА на придбання нових аналізаторів крові і два мікроскопи високої роздільної здат- ності для лікарняної лябораторії у військовому госпіталі Житомира. Пропозиція була схвале- на. Валентина Табака працює в медичній галузі і зробила всі домовленості з купівлі. Лікарня мала отримати нове обладнання 13 травня 2016 року. Валентина вважала, що я, як референтка суспільної опіки, повинна представляти СУА, коли нові апарати прибудуть. Голова СУА Ма- ріянна Заяць схвалила цю пропозицію і я по- годилася зробити це. Мабуть, це була моя ос- тання подорж під егідою СУА. Тому, що ніхто з членів мого комітету не міг поїхати зі мною, мій син Михаїл погодився супроводжувати мене, як фотограф і помічник. Подорож в Україну я оплачувала сама. 12 травня 2016 р. ми прилетіли до Києва на летовище «Бориспіль», де нас зустріла офі- ційний представник СУА з суспільної і гумані- тарної допомоги в Україні Марія Фуртак. Після короткої зупинки в готелі ми зустрілися з ліка- рем Василем Пазиняком, колишнім депутатом Верховної Ради, який був незамінним і без- цінним членом нашого антуражу. Він дбав про все необхідне – зустрічі в лікарнях, пляни по- їздок, тощо. Ми були просякнуті його ентузіяз- мом, енергією, запалом і любов’ю до України. Він також був енциклопедією знань з історії су- часної України. Ми зупинилися в готелі «Україна» з ви- дом на площу протестів Евромайдану взимку 2013-14 рр. Акція протесту почалася біля мону- менту Незалежності України, увінчаного ста- туєю жіночої фігури – Берегинею-Орантою. В руках вона тримає калинову гілку – вічний символ України. Берегиня вважається матір’ю всього живого, богинею-захисницею дому і ро- дини, а значить – України й українців. В період Революції Гідності Майдан перетворився в та- бір міської партизанської армії з масивними камуфляжними наметами, кухнями, штабеля- ми дров і шин. Це також місце першого жор- стокого розгону демонстрантів. В перший вечір нашого приїзду ми від- дали почесть Небесній Сотні – демонстрантам, які втратили своє життя за Україну. Коли ми йшли повз фотографії і поклонили голови в пам'ять полеглих та читали данини в формах поезії, сльози не тільки з’явилися в наших очах, вони вільно стікали по щоках. Наступного дня ми відвідали поранених солдатів в Київській військовій лікарні. Я го- ворила з кожним з них і подякувала їм за по- жертву свого життя за свободу і незалежність своєї країни. Я запевнила їх, що люди в діяспорі вдячні їм і все готові підтримувати їх. Кожен з них отримав фінансову допомогу від СУА для медичних та сімейних витрат. Жоден з більш ніж 15 солдатів, з якими я говорила, не пош- кодував про свою ролю у війні за свободу. Вони борються, отримують поранення і готові по- мерти за свою країну. Вони втрачають руки, ноги, з травмами мозку попадають в депресію, але кожен з них проголошує «Слава Україні!» Пан Василь заплянував тур до Межи- гір’я – надмірно розкішного місця проживан- ня, з якого Віктор Янукович втік з України в
Page load link
Go to Top