Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2016 СУА В УКРАЇНІ – НЕ БАЙДУЖІ ВОЛОНТЕРИ Мої поїздки в Україну розпочалися ще у 1991 році, коли я очолювала освітню програму СУА «Книги для України". Це було партнерство між СУА, доброчинним фондом США «Сейбр» і українсько-американським благодійним фон- дом «Сейбр – Світло». Дана прогама була спря- мована на те, щоб заповнити прогалини в ос- віті, залишені Совєтським Союзом. Мої подо- рожі в Україну були проникнуті глибокою при- страстю і любов'ю до моєї Батьківщини, при- щепленими мені батьками. В даний час СУА дальше допомагає на- шим українським братам і сестрам в боротьбі з північним ворогом. Тепер наша допомога спря- мована на лікування тих, хто отримав поранен- ня в зонах бойових дій, а також сім’ям, які за- лишилися без годувальника. Під час поїздки в Україну в 2015 році Валентина Табака, голова 136-го Відділу СУА і членка комітету суспільної опіки СУА, яка ро- дом з Житомира, привезла гуманітарну допо- могу пораненим солдатам в Житомирський госпіталь від її відділу. Як медсестра, вона спостерігала за примітивними умовами лябо- раторій, в яких працюють технічні фахівці, намагаючись врятувати життя молодих людей, що борються за свою країну. Молоді люди з зараженими на полі бою ранами вмирають через відсутність лябораторного обладнання 21 століття. Знадобилося до 14 годин, щоб отри- мати результати проб крові. За той час солдат міг померти. Повернувшись зі своєї поїздки, п. Ва- лентина зателефонувала мені, як референтці суспільної опіки СУА і запитала, чи може СУА допомогти в придбанні необхідного облад- нання для госпіталю, щоб рятувати життя молодих людей. Я внесла пропозицію до ек- зекутиви СУА на придбання нових аналізаторів крові і два мікроскопи високої роздільної здат- ності для лікарняної лябораторії у військовому госпіталі Житомира. Пропозиція була схвале- на. Валентина Табака працює в медичній галузі і зробила всі домовленості з купівлі. Лікарня мала отримати нове обладнання 13 травня 2016 року. Валентина вважала, що я, як референтка суспільної опіки, повинна представляти СУА, коли нові апарати прибудуть. Голова СУА Ма- ріянна Заяць схвалила цю пропозицію і я по- годилася зробити це. Мабуть, це була моя ос- тання подорж під егідою СУА. Тому, що ніхто з членів мого комітету не міг поїхати зі мною, мій син Михаїл погодився супроводжувати мене, як фотограф і помічник. Подорож в Україну я оплачувала сама. 12 травня 2016 р. ми прилетіли до Києва на летовище «Бориспіль», де нас зустріла офі- ційний представник СУА з суспільної і гумані- тарної допомоги в Україні Марія Фуртак. Після короткої зупинки в готелі ми зустрілися з ліка- рем Василем Пазиняком, колишнім депутатом Верховної Ради, який був незамінним і без- цінним членом нашого антуражу. Він дбав про все необхідне – зустрічі в лікарнях, пляни по- їздок, тощо. Ми були просякнуті його ентузіяз- мом, енергією, запалом і любов’ю до України. Він також був енциклопедією знань з історії су- часної України. Ми зупинилися в готелі «Україна» з ви- дом на площу протестів Евромайдану взимку 2013-14 рр. Акція протесту почалася біля мону- менту Незалежності України, увінчаного ста- туєю жіночої фігури – Берегинею-Орантою. В руках вона тримає калинову гілку – вічний символ України. Берегиня вважається матір’ю всього живого, богинею-захисницею дому і ро- дини, а значить – України й українців. В період Революції Гідності Майдан перетворився в та- бір міської партизанської армії з масивними камуфляжними наметами, кухнями, штабеля- ми дров і шин. Це також місце першого жор- стокого розгону демонстрантів. В перший вечір нашого приїзду ми від- дали почесть Небесній Сотні – демонстрантам, які втратили своє життя за Україну. Коли ми йшли повз фотографії і поклонили голови в пам'ять полеглих та читали данини в формах поезії, сльози не тільки з’явилися в наших очах, вони вільно стікали по щоках. Наступного дня ми відвідали поранених солдатів в Київській військовій лікарні. Я го- ворила з кожним з них і подякувала їм за по- жертву свого життя за свободу і незалежність своєї країни. Я запевнила їх, що люди в діяспорі вдячні їм і все готові підтримувати їх. Кожен з них отримав фінансову допомогу від СУА для медичних та сімейних витрат. Жоден з більш ніж 15 солдатів, з якими я говорила, не пош- кодував про свою ролю у війні за свободу. Вони борються, отримують поранення і готові по- мерти за свою країну. Вони втрачають руки, ноги, з травмами мозку попадають в депресію, але кожен з них проголошує «Слава Україні!» Пан Василь заплянував тур до Межи- гір’я – надмірно розкішного місця проживан- ня, з якого Віктор Янукович втік з України в
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
