Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2016 Чи можна назвати членок СУА про- довжувачами шляхетних вчинків жінок-ме- ценаток ХVІІ ст.? На мою думку, так. Бо Союз Українок Америки заснований як організація, що «своєю місією та ціллю визначила поши- рення освіти». А основна мета Стипендійної Акції СУА – це, як пише Почесна голова СУА Анна Кравчук, «... освітою підняти рівень життя, зберегти та передати україн- ську культурну спадщину наступним поколінням у Сполучених Штатах Америки та поза їх межами». Фінансова допомога призначена потребуючим україн- ським учням та студентам незалежно від їх ві- ровизнання. І тут не можна не згадати журнал СУА «Наше Життя»», який називають плугом, що оре ниву жіночої організації та готує ґрунт кожного нового починання. То ж таке важливе починання, як Стипендійна Акція СУА мало велике підґрунтя – публіковані статті про видатних українських письменників, громад- ських діячок... У «Нашому Житті» оживають постаті великих Українок, зокрема, Наталії Ко- бринської, Надії Суровцевої, Олени Лотоцької, Марії Деркач, Олени Кисілевської, Мілени Рудницької, Костянтини Малицької... В україн- ському світі назавжди залишаться у пошані д-р Теодозія Савицька (довголітня членка Управи 57-го Відділу СУА в Ютиці, Н. Й.) і д-р Анна Самофал (членка 93-го Відділу СУА ім. Олени Степанів у Гартфорді), які в 1968 році в Українському Вільному Університеті осягнули науковий ступінь, а також д-р Маруся Бек, перша жінка українського походження, що закінчила юридичні студії у США ще 1932 року та ще 12 -13-літньою дівчинкою, перебуваючи в Коломиї, удосконалила свої знання з рідної мови і пообіцяла завжди боронити добре ім’я України. Вже в післявоєнний час в СУА пра- цюють такі видатні громадські діячки: Почесні голови СУА – Стефанія Пушкар, Лідія Бура- чинська, Іванна Рожанковська та Почесні членки СУА Наталія Чапленко, д-р Теодозія Савицька, редактор «Нашого Життя» Уляна Любович та багато інших. Вони своїми стат- тями піднімали патріотичний дух українців, кликали до спільної праці в ім’я освіти, збереження української мови та української етнічної ідентичности, розвою української науки та культури. Тому й постало питання про створення Стипендійної Акції СУА та про визначення критеріїв стипендій. З цією метою д-р Савицька сформувала Комісію стипендій СУА при референтурі Суспільної Опіки СУА, яку очолювала, звернулася до українських громад Австралії, Канади, Сполучених Штатів Америки зі статтями, які публікувалися під гаслом «Українці – українському студентові». Саме д-р Теодозія Савицька встановила кри- терій для отримання стипендій від СУА, зокрема: вивчення української мови, листу- вання нею зі спонсором та СУА, та інші. Вона закликала українців доброї волі стати спон- сорами-опікунами поодиноких стипендіятів. І голос української жінки українці почули! У 1967 році Стипендійна Акція СУА стала реальністю, звернена очима до Бразилії, зокрема до Інтернату (Колегії) Св. Ольги у Прудентополісі, Парана, де проживали та навчалися дівчата українського походження з колоній від 5-ї кляси. Тут слід зазначити, що в тому часі обов’язкове навчання у Бразилії було до тільки 4-го класу. Вже декілька років у Бразилії діяв Інститут св. Ольги у Прудентополісі, де Чин Катехиток Серця Ісусового до своєї програми включив однорічну Школу Домашнього Гос- подарства, що включала релігію, українську обрядовість та традиційні страви. А також кожна дівчина мала вишити собі сорочку. На заклик директора цього Інституту Надії Шуль- ган створити стипендії для здібних потре- буючих дівчат відгукнулися 33 Відділ ім. Лесі Українки з Клівленду (від 1967 р.), 101 Відділ з Чикаґо, 68 Відділ СУА з Сиракюз і 64 Відділ СУА з Ню Йорку (з 1969 р.). Ці Відділи-опікуни платили по 15 долярів щомісячно, отримуючи зворушливі листи-подяки від Тереси Шишук, Ольги Галицької, Юлії Слободи за допомогу осягнути освіту. Дівчата обіцяли віддячити своїй спільноті. Від того часу три директорки Інституту Св. Ольги були стипендіятками СУА, а саме: Мирослава Крива, Ольга Корчаґін та теперіш- ня Філомена Процик, яка віддано продовжує працю своїх попередниць. Заходами депутата штату Парана, Віри Виксимишин Алберт, у 1991 році прийнято рішення обов’язкового нав- чання української мови як другої мови від 5-кл. до 12 кл. у державних школах штатів Парана та Санта Катерина, де проживає багато посе- ленців з України від 1890-х років. Марія Магдалина Лозова (кол. стипендіятка СУА) на державній посаді директорки методології навчання української мови як другої провела це завдання. Це тільки у Бразилії! (Продовження бу де) Лариса Давмохвал
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
