Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
2 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2016 У початковому параграфі свого слова у минулому числі (за вересень 2016) я кількома словами поділилася, що ми «святкуватимемо» 25-ту річницю незалежності України в Києві зі змішаними відчуттями через постійний брак урядових реформ, війну та безладдя в державі. І це не було тільки нашим відчуттям, але і загальним настроєм, який озвучили мої спів- розмовники – представники Світової Федерації Українських Жіночих Організацій та Світового Конґресу Українців, що зібралися на щорічну зустріч. Роксоляна Мисило і я напишемо у листопадовому числі «Нашого Життя» про на- ші зустрічі, відвідини лікарень та інші досвіди з подорожі в Україну 16-31 серпня. Однак, ще у цьому числі хотіла б згадати кілька особливих випадків. Запрошую також прочитати звіт нашої референтки суспільної опіки Лідії Білоус щодо її візити та насиченої роботи в Україні у травні 2016 року (на сторінках 4 – 7 ). Насамперед, йдеться про нагороди, якими було удостоєно лідерів діяспорних орга- нізацій на святкуванні, що відбулося 22 серпня в Національній опері імені Тараса Шевченка в Києві. На наше превелике збентеження, СФУ- ЖО була проіґнорована у представленні збору світової парасолькової організації у Києві, і, хоч є об’єднанням тридцяти жіночих організацій у двадцяти країнах, не отримала жодного виз- нання у вигляді медалі. Як показали озвучені наступного дня звіти багатьох членів органі- зацій, що входять до СФУЖО, українські жінки в діяспорі по всьому світу взяли на себе гума- нітарну допомогу пораненим, їхнім сім’ям та сім’ям загиблих з безмежною відданістю, вірою та діяльністю. Вони постійно представляли і захищали інтереси України у світі. Я впевнена, що жоден з нас не долучається до наших іні- ціятив заради нагород; однак, коли інші орга- нізації (очолювані чоловіками) отримали ме- далі з нагоди 25-річчя незалежності від Пре- зидента Порошенка, недогляд став кричуще явним. Одразу після події в Київській опері бу- ло сформовано тимчасову комісію (дивіться фото комісії, що презентувала лист делеґатів СФУЖО для підтвердження наступного дня). Комісія написала і надіслала електронний лист протесту Президентові України, оскільки саме він вручав медалі на святі. (Члени комісії на фото, ст. 13 (зліва): Олександра Куновська- Монду, представниця СФУЖО при ООН в Же- неві; Роксолана Мисило, референтка зовнішніх зв’язків СУА; Мирослава Маличок, адміністра- тор СФУЖО; д-р Марта Кічоровська-Кебало, головний представник СФУЖО при ООН; Га- лина Касіян, голова Союзу Українок Австралії, а також я). Наступного дня, на фуршеті Світового Конґресу Українців, п’ять жінок, включно з Орисею Сушко, головою СФУЖО, отримали ме- далі визнання від віце-прем’єр-міністра Укра- їни Степана Кубіва. Чи це було результатом ли- ста (див. ст. 3), точно не відомо, однак місце проведення в аудиторії заходу не були такого рівня, як попереднього дня. А це, як каже укра- їнська приказка, “муштарда по обіді”! Ми, українські жінки-активістки, можемо, а навіть мусимо, стреміти до визнання в історії! Протягом двох тижнів нашої візити в Україну ми стали глибоко свідомі невирішених проблем і сумнівної ситуації, з якими сти- кається український народ, та його невизначеного майбутнього. Але ми також до- свідчили проблиск віри у те майбутнє, підтримуване силою і стійкістю в очах і душах стількох українців, яких ми зустріли. І тому ми обираємо продовжувати надіятися! Делеґати від СФУЖО з головою СФУЖО Орисею Су шко і Прези- дентом СКУ Евгенієм Чолієм (в центрі).
Page load link
Go to Top