Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
16 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2016 Ярослава Стасюк, колишня активна членка 64-го Відділу СУА в Ню Йорку відсвяткувала 18 вересня 2016 р. 94-ліття свого багатогранного життя в колі трьох дітей, 8 внуків та 14 правнуків. Членки 64-го Відділу СУА від щирого серця вітають пані Сла ву Ста сюк з днем уродин та бажають життєдайної сили, нев’янучої енергії і Господнього благословення на многії Літа! Невисла ний лист... Дорог а Славцю! Недавно приготовляла я коровай на весілля внучки моєї покійної куми, Світляни, і перед очима промайнула картина 40-річної давности: Гантер, літо, чудова сонячна днина, а Ти, Славцю, усміхнена, виносиш свіжо спечений весільний коровай, прикрашений пташками, шишками і ланцюгом, питомим у Твоєму рідному Золочеві. Твоя родичка Оксана і я з великим захопленням подивляємо ці весільні прикраси, в яких проявляється таке естетичне багатство, а заразом така мистецька простота. Чую Твої слова і пам’ятаю їх до сьогодні: “Лялінько (Твоє пестливе iм’я для мене), ми мусимо задержати чистоту, красу, гармонійність, обрядовість нашого традиційного печива і передати молодшому поколінню!” Не знаю, чи Ти собі пригадуєш, як я спекла свій перший коровай і з великим трепетом чекала на Твої зауваги – може маленьке признання, або невеличка критика. І ніколи не забуду, з яким дипломатичним хистом Ти вийшла з тої ситуації!!! – Ага! Ну, подивися, Лялінько, які цікаві світло-тіні мають Твої пташки! На жаль, це не були світло-тіні, а тісто в деяких місцях було перепечене, або недопечене! І ця Твоя прикмета – знайти щось позитивне – була дуже важним чинником у Твоєму навчанні. Ти, Славцю, стала моїм ментором, моєю вчителькою, моєю дорадницею. З великим знанням, терпеливістю, душевним натхненням Ти передавала і мені, і іншим ці традиційні таємниці, не затаюючи найдрібніших деталей. Робила Ти це послідовно, рік за роком, не жаліючи труду, чи невигоди в Ню Йорку в Музею, чи в Гантері в Центрі Української Культури, чи у Middlebury, Ver- mont. Через Твої курси перейшли деcятки, а то й сотки молодих і старших осіб, які часто зі сльозами в очах повторювали ломаною українською мовою: "Мій Баба то робили ". Тепер з перспективи 40 років я часто згадую і повторюю своїм учням Твої розумні слова: стараймося затримати цю чистоту, естетику, гармонійність традиційного печива, що наші селянки плекали довгими роками. І не треба додавати чужих нам лебедів, чи плястикових маків; яблунева чи вишнева гілка, хрещатий барвінок та соковита калина – яка краса і чистота українських весільних атрибутів!!! Зі щирого серця дякую Тобі, Славцю. Твоя “Лялінька”, Ляриса Зєлик, членка 64-го Bідділу СУА, Ню Йорк. Привітальний хліб для молодих, 1992 р.
Page load link
Go to Top