Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
16 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2016 Ярослава Стасюк, колишня активна членка 64-го Відділу СУА в Ню Йорку відсвяткувала 18 вересня 2016 р. 94-ліття свого багатогранного життя в колі трьох дітей, 8 внуків та 14 правнуків. Членки 64-го Відділу СУА від щирого серця вітають пані Сла ву Ста сюк з днем уродин та бажають життєдайної сили, нев’янучої енергії і Господнього благословення на многії Літа! Невисла ний лист... Дорог а Славцю! Недавно приготовляла я коровай на весілля внучки моєї покійної куми, Світляни, і перед очима промайнула картина 40-річної давности: Гантер, літо, чудова сонячна днина, а Ти, Славцю, усміхнена, виносиш свіжо спечений весільний коровай, прикрашений пташками, шишками і ланцюгом, питомим у Твоєму рідному Золочеві. Твоя родичка Оксана і я з великим захопленням подивляємо ці весільні прикраси, в яких проявляється таке естетичне багатство, а заразом така мистецька простота. Чую Твої слова і пам’ятаю їх до сьогодні: “Лялінько (Твоє пестливе iм’я для мене), ми мусимо задержати чистоту, красу, гармонійність, обрядовість нашого традиційного печива і передати молодшому поколінню!” Не знаю, чи Ти собі пригадуєш, як я спекла свій перший коровай і з великим трепетом чекала на Твої зауваги – може маленьке признання, або невеличка критика. І ніколи не забуду, з яким дипломатичним хистом Ти вийшла з тої ситуації!!! – Ага! Ну, подивися, Лялінько, які цікаві світло-тіні мають Твої пташки! На жаль, це не були світло-тіні, а тісто в деяких місцях було перепечене, або недопечене! І ця Твоя прикмета – знайти щось позитивне – була дуже важним чинником у Твоєму навчанні. Ти, Славцю, стала моїм ментором, моєю вчителькою, моєю дорадницею. З великим знанням, терпеливістю, душевним натхненням Ти передавала і мені, і іншим ці традиційні таємниці, не затаюючи найдрібніших деталей. Робила Ти це послідовно, рік за роком, не жаліючи труду, чи невигоди в Ню Йорку в Музею, чи в Гантері в Центрі Української Культури, чи у Middlebury, Ver- mont. Через Твої курси перейшли деcятки, а то й сотки молодих і старших осіб, які часто зі сльозами в очах повторювали ломаною українською мовою: "Мій Баба то робили ". Тепер з перспективи 40 років я часто згадую і повторюю своїм учням Твої розумні слова: стараймося затримати цю чистоту, естетику, гармонійність традиційного печива, що наші селянки плекали довгими роками. І не треба додавати чужих нам лебедів, чи плястикових маків; яблунева чи вишнева гілка, хрещатий барвінок та соковита калина – яка краса і чистота українських весільних атрибутів!!! Зі щирого серця дякую Тобі, Славцю. Твоя “Лялінька”, Ляриса Зєлик, членка 64-го Bідділу СУА, Ню Йорк. Привітальний хліб для молодих, 1992 р.
Page load link
Go to Top