Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2016 Чи можна назвати членок СУА про- довжувачами шляхетних вчинків жінок-ме- ценаток ХVІІ ст.? На мою думку, так. Бо Союз Українок Америки заснований як організація, що «своєю місією та ціллю визначила поши- рення освіти». А основна мета Стипендійної Акції СУА – це, як пише Почесна голова СУА Анна Кравчук, «... освітою підняти рівень життя, зберегти та передати україн- ську культурну спадщину наступним поколінням у Сполучених Штатах Америки та поза їх межами». Фінансова допомога призначена потребуючим україн- ським учням та студентам незалежно від їх ві- ровизнання. І тут не можна не згадати журнал СУА «Наше Життя»», який називають плугом, що оре ниву жіночої організації та готує ґрунт кожного нового починання. То ж таке важливе починання, як Стипендійна Акція СУА мало велике підґрунтя – публіковані статті про видатних українських письменників, громад- ських діячок... У «Нашому Житті» оживають постаті великих Українок, зокрема, Наталії Ко- бринської, Надії Суровцевої, Олени Лотоцької, Марії Деркач, Олени Кисілевської, Мілени Рудницької, Костянтини Малицької... В україн- ському світі назавжди залишаться у пошані д-р Теодозія Савицька (довголітня членка Управи 57-го Відділу СУА в Ютиці, Н. Й.) і д-р Анна Самофал (членка 93-го Відділу СУА ім. Олени Степанів у Гартфорді), які в 1968 році в Українському Вільному Університеті осягнули науковий ступінь, а також д-р Маруся Бек, перша жінка українського походження, що закінчила юридичні студії у США ще 1932 року та ще 12 -13-літньою дівчинкою, перебуваючи в Коломиї, удосконалила свої знання з рідної мови і пообіцяла завжди боронити добре ім’я України. Вже в післявоєнний час в СУА пра- цюють такі видатні громадські діячки: Почесні голови СУА – Стефанія Пушкар, Лідія Бура- чинська, Іванна Рожанковська та Почесні членки СУА Наталія Чапленко, д-р Теодозія Савицька, редактор «Нашого Життя» Уляна Любович та багато інших. Вони своїми стат- тями піднімали патріотичний дух українців, кликали до спільної праці в ім’я освіти, збереження української мови та української етнічної ідентичности, розвою української науки та культури. Тому й постало питання про створення Стипендійної Акції СУА та про визначення критеріїв стипендій. З цією метою д-р Савицька сформувала Комісію стипендій СУА при референтурі Суспільної Опіки СУА, яку очолювала, звернулася до українських громад Австралії, Канади, Сполучених Штатів Америки зі статтями, які публікувалися під гаслом «Українці – українському студентові». Саме д-р Теодозія Савицька встановила кри- терій для отримання стипендій від СУА, зокрема: вивчення української мови, листу- вання нею зі спонсором та СУА, та інші. Вона закликала українців доброї волі стати спон- сорами-опікунами поодиноких стипендіятів. І голос української жінки українці почули! У 1967 році Стипендійна Акція СУА стала реальністю, звернена очима до Бразилії, зокрема до Інтернату (Колегії) Св. Ольги у Прудентополісі, Парана, де проживали та навчалися дівчата українського походження з колоній від 5-ї кляси. Тут слід зазначити, що в тому часі обов’язкове навчання у Бразилії було до тільки 4-го класу. Вже декілька років у Бразилії діяв Інститут св. Ольги у Прудентополісі, де Чин Катехиток Серця Ісусового до своєї програми включив однорічну Школу Домашнього Гос- подарства, що включала релігію, українську обрядовість та традиційні страви. А також кожна дівчина мала вишити собі сорочку. На заклик директора цього Інституту Надії Шуль- ган створити стипендії для здібних потре- буючих дівчат відгукнулися 33 Відділ ім. Лесі Українки з Клівленду (від 1967 р.), 101 Відділ з Чикаґо, 68 Відділ СУА з Сиракюз і 64 Відділ СУА з Ню Йорку (з 1969 р.). Ці Відділи-опікуни платили по 15 долярів щомісячно, отримуючи зворушливі листи-подяки від Тереси Шишук, Ольги Галицької, Юлії Слободи за допомогу осягнути освіту. Дівчата обіцяли віддячити своїй спільноті. Від того часу три директорки Інституту Св. Ольги були стипендіятками СУА, а саме: Мирослава Крива, Ольга Корчаґін та теперіш- ня Філомена Процик, яка віддано продовжує працю своїх попередниць. Заходами депутата штату Парана, Віри Виксимишин Алберт, у 1991 році прийнято рішення обов’язкового нав- чання української мови як другої мови від 5-кл. до 12 кл. у державних школах штатів Парана та Санта Катерина, де проживає багато посе- ленців з України від 1890-х років. Марія Магдалина Лозова (кол. стипендіятка СУА) на державній посаді директорки методології навчання української мови як другої провела це завдання. Це тільки у Бразилії! (Продовження бу де) Лариса Давмохвал
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
