Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 11 ДО ІСТОРІЇ СТИПЕНДІЙНОЇ АКЦІЇ СУ А ..Нам, своїм кревним людям, одної матері дітям, не личить роз’єднатись, але скуплятися якнайміцніше. З листа Миколи Лисенка до Олександра Барвінського (М. Лисенко, Листи. Київ, 1964, стор. 103) По світу діти одної матері розійшлись, розлетілись. Могли б ці діти забути материну науку. Могли б... Хоч сила любові до матері не зібрала своїх дітей до рідного краю, та не дала забути рідне слово. Воно назавжди поєднало синів та дочок матері України. Свій нарис «Мамо, та це наші люди!» Почесна голова Союзу Українок Америки Анна Кравчук присвячує трьом членкам СУА Софії Андрушків, Ользі Гнатик та Вірі Мицьо, тим дітям України, «які вірили в українців у Польщі, турбувалися їх долею та не жаліли свого дозвілля, яке віддавали Стипендійній Акції СУА». Вони, незважаючи на комуні- стичний режим у Польщі, таємно допомагали українській молоді вчитися. Однак ситуація у світі змінювалася. У 1989 році референтка стипендій СУА Анна Кравчук та член Комісії Стипендій для справ Польщі Віра Мицьо, з одобренням Екзекутиви СУА, мали нагоду по- знайомитися з деякими стипендіятами, відві- дали українські школи в Польщі, розказали про стипендійну допомогу СУА. Водночас Анна Кравчук у серці несла прохання своєї матері Наталії Чапленко: «На милість Бога! Віднайди могилу...». І Бог змилосердився: могилу свого батька, Віктора Осінського п. Анна знайшла. І не тільки. Там, на Лемківщині, в селі Загочев’я, зустріла й українську родину Прахів, син якої, о. Богдан Прах та його дружина були стипен- діятами СУА. А часи повоєнні тоді були дуже важкими не тільки у Польщі. «Ми подивляли, – пише автор нарису, – далекоглядність наших попередниць, які ві- рили, що їхні зусилля та підтримка увінча- ються успіхом, і так сталося!» «У 1990 році о. Богдан Прах був па- рохом та Ярославським деканом. А в 1993 році завершив ремонт святині, який почали його попередники. Отець Прах є автором книжки «Слава во Вишніх Богу» під Покровом Яро- славської Богоматері «Милосердя двері», та- кими короткими повідомленнями про дальшу долю стипендіята СУА, його вірність україн- ській церкві закінчується нарис. Сьогодні о. д-р Богдан Прах є Ректором УКУ – Українського Католицького Університету у Львові! Львів, 2008. Зліва: Анна Кравчу к, о. д-р Богдан Прах, Марія Полянська. У самій назві твору «Мамо, та це наші люди!» закладена основна думка: сила рідного слова, яке відкриває серця людей та ріднить їх на чужині. ... Ще в ХVІІ ст. три жінки-меценатки (Гальшка Гулевич, княгиня Раїна-Соломи- рецька-Гойська, княгиня Раїна Вишневецька) спричинилися розвиткові української освіти та культури. А плоди їх шляхетних вчинків – це тисячі освічених провідників Гетьманщини та культурні діячі доби козацького бароко у Козацькій державі. 1989 - Варшава, Польща - зу стріч зі стипендіятами СУА. 1-ий ряд зліва: Анна Кравчу к, Богдан Гук, Лідія Стефановська, Віра Мицьо.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
