Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 7 ...ЇХ БУДИТЬ БОГ, ВОНИ ВЖЕ БУДЯТЬ СВІТ «...Стремлінням і нашою працею є боротьба зі злом...» (Митрополит Анд рей Шептицький. Із Пастирськог о послання д о д уховенства «Наша Прог рама». 1899 р.) Коли отримав таке завдання від народ- ного депутата України сьомого скликання Ва- силя Пазиняка, враз усвідомив, що писати про отця-митрата Петра Зеленюха мені дуже і ду- же складно. Ще складніше, ніж про себе. На- правду складніше. Хоч і знаю його з кінця 80-х – початку 90-х минулого століття, з перших львівських мітингів. А, особливо, з часу, коли став головою Немирівської селищної ради й мав великі проблеми через гостре міжконфе- сійне протистояння в селищі. Його ж численні добрі, сподвижницькі справи мені відомі чи не усе моє свідоме жит- тя. І писав про них в районній та в обласній періодиці (коли працював в районній газеті) не раз і не десять разів. Й на Помаранчевій революції ми були разом з її початку і до за- кінчення (я зі своїми братами й із, ще зовсім юними дітьми та племінниками, а він – з та- кими ж онуками), рівно ж – і на Революції Гід- ності, і на десятках різноманітних патріотич- них всеукраїнських та реґіональних заходів... Усе ж написати, хоч більш-менш виразний, словесний портрет цього, воістину невтомного, навіть, легендарного духовного провідника нашого яворового краю, відомого на теренах усієї України, принаймні, непросто. Боюся, чи вистачить слів та уміння. А ще, попросту, не знаю, з чого почати. Бо, як мовиться, чим біль- ше знаєш, тим більше усвідомлюєш, що знаєш дуже мало... ОДНОДУМЦІ З ПАПОЮ РИМСЬКИМ Коли весною 1989 року на святій ау- дієнції у Папи Римського Івана Павла ІІ отець Петро попросив часточку Святих Мощів для Антимісу, той, усміхнувшись, відповів: «Сину мій, дам тобі стільки, скільки захочеш...». І, разом з тим зауважив, що кожна грудочка зем- лі української є Святим Антимісом, бо так ря- сно скроплена вона гіркими слізьми і люд- ською кров ʼ ю. – Почувши ці, воістинно справедливі слова від Святійшого Отця, – згадує о. Петро Зеленюх – я невимірно втішився, бо думав так, як він. І нині переконаний в цьому. Бо жодна інша держава світу не має стільки героїв, які Отець Петро Зеленюх (з хрестом) у Верховній Раді України. загинули за її незалежність, як наша, знедо- лена і розтерзана за минулі століття, Україна. Бо жоден інший народ не настраждався стіль- ки, як наш український. Бо я й сам так натер- півся за рідну землю і за Греко-католицьку Церкву, що вистарчило б на десятьох. У цих словах отця Петра гірка і свята правда. Натерпівся і він, натерпілася і його ба- гатодітна сім ʼ я. За довгі роки підпілля УГКЦ дісталося від тогочасної влади й від КГБ і бли- зькій, і далекій родині. Але ніхто не нарікав. Дружина – нині уже, на жаль, покійна, їмость Ірина була вірним соратником в усіх його під- пільних справах, допомагала, чим і як могла. Діти, а їх, малолітніх, було шестеро, вірили у святу справу батька. Як правило, не зраджува- ли свого сміливого пастиря-підпільника і вір- ні. Хоч всяке траплялося... Сам же о. Петро, згадуючи численні арешти, приниження та побиття не тримає зла ні на кого. Давно простив і тим, хто здавав, і тим, хто арештовував, і тим, хто, бив-знущав- ся. Більшості із них вже нема на цьому світі, сказав якось усміхаючись, а я й далі служу Церкві і вірним. А тих, хто загнав нас у під- пілля, хто жорстоко знищував нашу віру, бо вигнав Бога із серця свого, нехай Бог і судить. Немає прощення лише тим, вважає отець Петро Зеленюх, хто нині (прислугову- ючи Мамоні чи й самому дияволу) розвалює із середини і багатостраждальну УГКЦ, й інші Християнські Церкви, хто паплюжить саму Християнську Мораль. І таких в середовищі нинішнього духовенства усіх Українських Цер- ков, переконаний отець Петро, нажаль, нема- ло. Заробітчанство і новітнє фарисейство при- нижує, а то й убиває Віру Христову... А ще Митрополит Андрей Шептицький нагадував нам, що «...як зрада проти Батьківщини, так і
Page load link
Go to Top