Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 11 Соневицького для дітей та вагому збірку жур- налів «Веселка». Нотні видання ми передали в обласну дитячу бібліотеку і завдяки журналам я отримала унікальну можливість підібрати і дуже своєчасно видрукувати невеличкий збір- ничок віршів для дітей під назвою «В моїм серці Україна». Сюди увійшли твори Марійки Підгірянки, Романа Завадовича, Юрка Шкру- меляка та ін., яких ніколи не друкували у радянських читанках і збірниках в СССР. Видання стало великою підмогою для батьків і вихователів. Щоб зацікавити і підтримати мате- ріяльно майстриню Марію Бобик п. Лариса Зєлик замовила у неї виготовлення ґерданів для одного українського весілля в Ню Йорку. Окрилена довірою сім’я працювала результа- тивно і щоразу більше розробляли нових взір- ців. Згодом ця родина стала постійним учас- ником обласних виставок народних ремесел. Коли ж в Тернополі вперше проводили конкурс краси, – Фонд культури, як один із зас- новників, запропонував організувати виставку ґерданів, а всім учасницям обов’язково продемонструвати національний український стрій. Такі дії сприяли ще більшій популярності ґердану – він ставав найкращим дарунком. Пам’ятаю, як під час виступу у Терно- полі улюбленої Ліни Костенко разом із квіта- ми я винесла на сцену ґердан роботи Олі Пог- лод. Ця чудова геніальна жінка радісно вигук- нула «Як я люблю ґердани!» і притулила мій дарунок до грудей. Спогад про зустріч із заокеанськими українками-берегинями завжди зігрівав мою душу і, як виявилось, зігріває досі. Минуло дев’ять цікавих і насичених літ. Багато перемін відбулося у суспільному та й в особистому житті: радості, перші розчару- вання, втрати... Влітку 2001 привела мене доля до Ню йорку. Не забарилася і невимовна туга за рідним краєм... Одного суботнього надвечір’я зайшла до церкви св. Юра. По Молитві неспо- дівано почула: «О, мій ґердан!». Якою ж вели- кою була моя радість, коли перед собою поба- чила лагідні очі п. Лариси Зєлик. Ґердан знову звів нас. Але я тепер була гостею. Зав’язалася сердечна розмова, обмінялись телефонами. Згодом кілька разів зустрічала Софійку на Союзівці, оглядала чудові виставки її писанок. На велелюдному відзначенні 40-річчя педаго- гічної діяльности Роми Прийми-Богачевської ближче пізнала її старшу сестру Марту Зєлик, яка мала слово. А шановні пані Наталя (сестра п. Лариси) та Ігор Соневицькі, а згодом їхня доня Мелася написали чудові спогади про колеґу і вчителя – Рому Прийму-Богачевську на моє прохання до книги, яку тоді плянував видати Український Інститут Америки. Що ж до ґердана – то ми знову разом. Правда, за 24 роки відданої служби він вже просився на полицю у скляну шафу, але талановиті руки мисткині Галини Кандюк, яка є членкою нашого 62-го Відділу СУА у Ґлен Спею, Ню Йорк, вміло реставрували мені до- рогу реліквію. Низький уклін всім берегиням, хто творить і примножує культурні багатства України, даруючи людям радість і красу. Святослава Ґой Стром, Ґлен Спей, Ню Йорк. Галина Яблонська , Надії Савченко присвячується Лиш з відстані нам бачиться Велике, Допоки пам’ять час не стер – Тебе ж ми бачимо, Надіє Яснолика, На п’єдесталі вже тепер. Ти і за ґратами – Цариця! Для Духа твого ґрат немає, Твій гордий дух, як птиця, Над суддями нікчемними витає. Високе Небо тебе благословило І хочеться тобі вклониться – За твою мужність, розум, силу, Жіночу ніжність і сталеву крицю! Ти наша гордість, наша Слава, Велика Донька неньки України. Ти честь і совість нашої Держави, За тебе молимось усі щоднини. Ми молимо тобі у Бога щастя долі, Щоб повернулась швидще з ордиської неволі. Вертай скоріш у лоно Батьківщини, На тебе тут чекає кохання незрадливе. І рідна пісня, що над полем лине, І затишок сімейного життя щасливий, І діти ненароджені чекають мами. А ще державних справ без міри – Своїми мудрими і чесними ділами Ти маєш повернути людям віру У нашу згорьовану знедолену країну, У нашу незалежну і щасливу Україну! Щодня ми молимось за тебе! Таких як ти Україні треба! Вся наша Надія – На тебе, Надіє!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
