Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
16 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2016 НАША СУЧАСНИЦЯ Валентина Протопоп – талант від Бога Якось, зайшовши до Укра- їнського Музею в Ню Йорку, ди- ректор Марія Шуст подала мені альбом, на якому було написано «Валентина Протопоп. Пори року», і запропонувала написати про цю обдаровану художницю з України в «Нашому Житті». На альбомі була приклеєна карточка з числом телефону жінки, яка принесла до Музею альбом. Мою увагу відразу привернула обкла- динка альбому – чудовий графічний натюр- морт, на якому зображено величезний букет білих польових ромашок з колосками стиглої пшениці і головками маку, а на столі дари природи: кошик з грибами, горіхи, ліщина, суниці. Мимоволі я глибоко вдихнула, щоб відчути ці пахощі, настільки все виглядало правдиво і натурально. Так і хотілося доторк- нутися до цих миловидних суничок... Гортаючи сторінки альбому, де подано коротку біографію художниці і статті про неї, а також її твори, зібрані за порами року, переко- нуюсь, що ця жінка має великий талант, яким обдарував її Господь Бог... Але все по-порядку. Валя була пізньою дитиною у матері і отримувала багато любові і ласки. Та вже на четвертому році життя у дівчинки переставала слухатися спина , ноги, руки. А у 13 літ важка хвороба прикувала Валю до ліжка. Вона часто перебувала у лікарнях, вчителі приходили до своєї «особливої» учениці додому. І завжди поруч була її найдорожча матуся, аж до відходу у вічність. З раннього дитинства дівчинка захоп- лювалась мистецтвом. Так вона відкрила для себе Божий Дар, бо малярство захопило її, зас- тавило пізнавати світ і передавати його красу і багатство. Проживаючи серед квітучої волин- ської природи, у її творах переважають пейзажі і натюрморти. А ще Валя творить самобутні рушники, серветки, доріжки з оригінальними узорами. Це справжній дивосвіт художниці. Успішно закінчивши народний універ- ситет мистецтв, факультет образотворчого мистецтва, і продовжуючи наполегливо працю- вати, вдосконалювала свій особливий стиль графіки, за яким її роботи вирізнять з-поміж інших. Вона вибрала саме графіку для самови- раження, бо філігранний штрих, виконаний гелевою ручкою чорного кольору дає змогу тонкими, мереживними лініями линути у світ фантазії, відтворювати красу природи до найменших дрібниць. Рисунки Валентини Прото- поп зачаровують своєю піднесеніс- тю, урочистістю і викликають за- хоплення талантом і мужністю цієї сильної жінки, яка не заховалася зі своєю бідою від людей, а, навпаки, дарує їм радість. Спочатку Валентина спів- працювала з Іваничівською район- ною газетою «Колос». Її роботи неодноразово демонструвалися на районних і обласних виставках, друкувалися в обласних виданнях. Та наприкінці скрутних 90-х років написала листа і вислала свої графічні роботи в авто- ритетне всеукраїнське видання — «Сільські віс- ті». Ось як описує перше враження від творів Валентини Протопоп упорядник альбому «Пори року» Світлана Урбанська: «Її пейзажі і натюрморти вразили редакційний колектив газети своєрідністю бачення світу, технікою виконання, талановитим відтворенням довкіл- ля; зачарувало вміння авторки надати звичай- ним речам філософського узагальнення, вели- чального змісту, наповнювати їх всеперемага- ючою силою доброти і світла.» Твори Валентини Протопоп живуть самостійним життям. Її малюнки подорожують світом, прикрашають книги українських пись- менників і поетів, а створені нею узори виши- ванок є у багатьох оселях земляків. Багато теплих слів про Валю Протопоп мені розповіла п. Ніна Сакун з Гартфорду, Коннектикут, яка принесла до нашого Музею альбом з творами художниці і яка дала мені число телефону Валентини. Хвилюючись, я зателефонувала... і почула дзвінкий, бадьорий голос. Відчула, що ця жінка живе повноцінним, активним життям. Ми розговорились. Питаю, чим союзянки Америки можуть їй допомогти. «Ось якби я мала маленький комп’ютер, то могла б більше спілкуватися з людьми», – відповіла жінка. Валя пообіцяла прислати до нашого журналу свої узори вишиванок. Наш 64-ий Відділ СУА вислав Валі комп’ютер. Тепер ми зможемо спілкуватися по скайпу. А вона матиме змогу придбати нових знайомих і друзів. Пропоную увазі читачів деякі твори талановитої художниці на весняну тематику, адже надворі – весна. Лідія Слиж.
Page load link
Go to Top