Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 11 Соневицького для дітей та вагому збірку жур- налів «Веселка». Нотні видання ми передали в обласну дитячу бібліотеку і завдяки журналам я отримала унікальну можливість підібрати і дуже своєчасно видрукувати невеличкий збір- ничок віршів для дітей під назвою «В моїм серці Україна». Сюди увійшли твори Марійки Підгірянки, Романа Завадовича, Юрка Шкру- меляка та ін., яких ніколи не друкували у радянських читанках і збірниках в СССР. Видання стало великою підмогою для батьків і вихователів. Щоб зацікавити і підтримати мате- ріяльно майстриню Марію Бобик п. Лариса Зєлик замовила у неї виготовлення ґерданів для одного українського весілля в Ню Йорку. Окрилена довірою сім’я працювала результа- тивно і щоразу більше розробляли нових взір- ців. Згодом ця родина стала постійним учас- ником обласних виставок народних ремесел. Коли ж в Тернополі вперше проводили конкурс краси, – Фонд культури, як один із зас- новників, запропонував організувати виставку ґерданів, а всім учасницям обов’язково продемонструвати національний український стрій. Такі дії сприяли ще більшій популярності ґердану – він ставав найкращим дарунком. Пам’ятаю, як під час виступу у Терно- полі улюбленої Ліни Костенко разом із квіта- ми я винесла на сцену ґердан роботи Олі Пог- лод. Ця чудова геніальна жінка радісно вигук- нула «Як я люблю ґердани!» і притулила мій дарунок до грудей. Спогад про зустріч із заокеанськими українками-берегинями завжди зігрівав мою душу і, як виявилось, зігріває досі. Минуло дев’ять цікавих і насичених літ. Багато перемін відбулося у суспільному та й в особистому житті: радості, перші розчару- вання, втрати... Влітку 2001 привела мене доля до Ню йорку. Не забарилася і невимовна туга за рідним краєм... Одного суботнього надвечір’я зайшла до церкви св. Юра. По Молитві неспо- дівано почула: «О, мій ґердан!». Якою ж вели- кою була моя радість, коли перед собою поба- чила лагідні очі п. Лариси Зєлик. Ґердан знову звів нас. Але я тепер була гостею. Зав’язалася сердечна розмова, обмінялись телефонами. Згодом кілька разів зустрічала Софійку на Союзівці, оглядала чудові виставки її писанок. На велелюдному відзначенні 40-річчя педаго- гічної діяльности Роми Прийми-Богачевської ближче пізнала її старшу сестру Марту Зєлик, яка мала слово. А шановні пані Наталя (сестра п. Лариси) та Ігор Соневицькі, а згодом їхня доня Мелася написали чудові спогади про колеґу і вчителя – Рому Прийму-Богачевську на моє прохання до книги, яку тоді плянував видати Український Інститут Америки. Що ж до ґердана – то ми знову разом. Правда, за 24 роки відданої служби він вже просився на полицю у скляну шафу, але талановиті руки мисткині Галини Кандюк, яка є членкою нашого 62-го Відділу СУА у Ґлен Спею, Ню Йорк, вміло реставрували мені до- рогу реліквію. Низький уклін всім берегиням, хто творить і примножує культурні багатства України, даруючи людям радість і красу. Святослава Ґой Стром, Ґлен Спей, Ню Йорк. Галина Яблонська , Надії Савченко присвячується Лиш з відстані нам бачиться Велике, Допоки пам’ять час не стер – Тебе ж ми бачимо, Надіє Яснолика, На п’єдесталі вже тепер. Ти і за ґратами – Цариця! Для Духа твого ґрат немає, Твій гордий дух, як птиця, Над суддями нікчемними витає. Високе Небо тебе благословило І хочеться тобі вклониться – За твою мужність, розум, силу, Жіночу ніжність і сталеву крицю! Ти наша гордість, наша Слава, Велика Донька неньки України. Ти честь і совість нашої Держави, За тебе молимось усі щоднини. Ми молимо тобі у Бога щастя долі, Щоб повернулась швидще з ордиської неволі. Вертай скоріш у лоно Батьківщини, На тебе тут чекає кохання незрадливе. І рідна пісня, що над полем лине, І затишок сімейного життя щасливий, І діти ненароджені чекають мами. А ще державних справ без міри – Своїми мудрими і чесними ділами Ти маєш повернути людям віру У нашу згорьовану знедолену країну, У нашу незалежну і щасливу Україну! Щодня ми молимось за тебе! Таких як ти Україні треба! Вся наша Надія – На тебе, Надіє!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
