Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 9 дуже любили Іван Франко, Андрей Шептиць- кий, Михайло Вербицький, Осип Маковей, Ро- ман Шухевич, Юрій Липа.., називали отця- митрата Петра Зеленюха (ще задовго до ни- нішнього новітнього відродження України) ві- домі дисиденти Микола Маратов, Андрій Са- харов, Йосиф Тереля, подружжя – Ірина та Ігор Калинці, брати Горині, Іван Гель, В ʼ яче- слав Чорновіл..., які неодноразово проходили крізь її хвіртку до її господаря. Приходили, як до побратима, як до себе додому... Для В ʼ я- чеслава Чорновола отець Петро був ще й спо- відником та хрестив його онуків-близнюків по сину Тарасу. А ще вони були просто друзями – довголітніми і щирими й, у значній мірі, со- ратниками... Але це уже тема іншої розмови чи, навіть, розлогої розповіді. ...ЙШЛИ СЕЛОМ ПАРТИЗАНИ, або СОСНА ДУБА НЕ ЗРОДИТЬ Саме пісню львів ʼ ян Ярослава Нудика та Сергія Самолюка «...Йшли селом парти- зани», яка «від народження» стала народною, ми, з братами, племінниками та друзями у 2004 році, на Помаранчевій революції, нат- хненно співали перед центральним входом у приміщення Верховного Суду України, коли там знайшов нас отець Петро Зеленюх. Він із, тоді ще зовсім юними, онуками саме прибув на Революційний Майдан і якимсь чином «ви- рахував» нас. Тоді жартував, що це пісня його привела, бо дуже її любить... Нині онуки отця Петра – уже дорослі і є активними волонтерами. Чергова їх поїздка була до Дніпропетровська, у шпиталях якого, разом із донькою Петронелею та з, уже згаду- ваним народним депутатом сьомого скликан- ня Василем Пазиняком й невеликою делега- цією із Союзу Українок Львівщини, не так давно побував і їх невтомний дідусь. Сповідав та благословляв хворих, а відтак проводив Богослуження на майже двох сотнях могил не- відомих захисників України на новому місце- вому кладовищі, яке породила війна. Учасни- цею усіх тодішніх дійств о. Петра була і міс- цева активістка-волонтерка пані Марія, яка подружилася з усією львівською делегацією, а від отця Петра була просто в захопленні. Во- лею долі чи Провидіння вона була і в числі тих, хто зустрічав і проводжав цих чергових волонтерів. І, коли ті на прощання натхненно і майстерно заспівали «..Йшли селом партиза- ни» – дуже розчулилася. А, відтак не втерпіла й зателефонувала до Василя Пазиняка та до доньки о. Петра Петронелі, з якою також здру- жилася, щоб поділитися враженням від почу- тої пісні й від таких «славних хлопців». Коли ж дізналася, що ці «славні хлопці» – онуки от- ця Петра, від несподіванки – на хвилю замов- кла. А потім урочисто прорекла: «Й насправді, сосна дуба не зродить. Дуба може зродити лише дуб...» І НА ЗАВЕРШЕННЯ, на цій філософ- ській ноті мушу завершувати ці свої, можливо, трохи сумбурні, нотатки про, смію так вважа- ти, свого старшого друга і порадника, істин- ного служителя Вірі Христовій, захисника християнської моралі й усіх Господніх Чеснот, невтомного борця зі злом і фарисейством от- ця-митрата Петра Зеленюха. Бо, як немож- ливо обійняти Всесвіт, так само важко одним поглядом охопити багатогранну постать цього яскравого носія незламного українського ДУ- ХУ. Кожна сфера і площина його невтомної діяльності вартує аналізу і, навіть вивчення, рівно ж, як й увесь його, напрочуд, насичений життєвий шлях. Можливо, хтось це та й зробить. Це потрібно не отцю Петру. Це по- трібно усім нинішнім і завтрашнім будівничим справжньої, вимріяної багатьма поколіннями українців УКРАЇНСЬКОЇ УКРАЇНИ. А зараз лише додам, що отець Петро найбільше долучився до спорудження, першо- го в Україні, пам ʼ ятника Митрополиту Андрею Шептицькому в Яворові, єдиного в Україні па- м ʼ ятника лікарю-повстанцю, поету, сину міні- стра Уряду В. Винниченка Івана Липи – Юрію Липі в селі Іваники, на Яворівщині, побудував в намолених місцях нашого краю і освятив з десяток капличок. А ще брав участь чи не в усіх патріотичних всеукраїнських акціях «Вставай, Україно!», які передували Революції Гідності, у відзначенні річниць Бою під Крутами та Холодноярської Республіки, організовував по- їздки і своїх парафіян, і мешканців району в Канів – на могилу Тараса Шевченка, на Борис- пільську трасу – на місце підступного вбивства В ʼ ячеслава Чорновола, в село Чубинське – малу батьківщину автора слів Гімну України... Усіх достойних справ, до яких долучав- ся отець Петро Зеленюх просто не перелічити. Їм рахунок знає лише Бог. І тепер від Нього – від Господа та ще трохи від нас – від молод- ших сучасників отця, залежить чи проростуть ці його добрі справи-зерна на полях май- бутньої України і в душах нинішніх юних й майбутніх українців. Дай, Боже, щоб так ста- лося. Бо на таких, як отець Петро і в найважчі лихоліття трималося і тримається усе УКРА- ЇНСТВО! Петро Іванець.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
