Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 5 Найго ловнішим р ішенням З’їзду було остаточ не організаційне оформлення Союзу Українок з датою 23 грудня 1921 р. ської. Від 1924 р. Олена Кисілевська видавал a в Коломиї двотижневик « Жіноча доля » , а кілька літ пізніше додаток до нього « Жіноча воля » , присвячений хатньому господарству селянки. Матер і яли в журналах бу ли написані дуже доступно й користув алися великою популяр - ністю. Союз Українок заохочував також своє членство вступати в інші громад ські органі за - ції , як Просвіта, Рід на Школа, Товариство укр. захо ронки, То - вариство о піки над діть ми й мо - лоддю » , драматичні гуртки, спор тові това риства... Провідні діячки Союзу Українок – чле ни Г оловної Упра - ви й управ відділів були пере - важно молоді одружені жін к и у віці 25 - 30 років. Ось кілька імен: Олена Федак - Шепа ро вич, Марія Білецька, Мілена Руд ниць ка, Оле на Степанів, Ірина Макух - Павликовська, Олена Ох ри мо - вич - Залізняк, Ірина Пелен ська, Мар ія Мудрик, Ірина Лунів, Константина Малицька , Оле на Кисілевська. Більшість з них мали се ред ню освіту, тіль ки де - які закінчили універси тет. Усі похо дили з родин гро - мадських і політичних діячів. Намагання прилучити до нього молодих дів - чат не мало усп іху. На цьому З’ їзді 1921 р. головою Союзу Українок вибрано Марію Білецьку, довголітню директорку першої української дівочої школи у Львові. В роках 1922 - 1923 її заступила Кон - стантина Малицька. Після неї головою була Олена Федак - Шепарович, з 1935 р. реда кторка журналу « Жінка » . За її каденції обов ’ язки касира виконувала Ольга Басараб, ч лен Укра - їнської Військової О рганізації ( УВО ) . Її геро - їчна смерть в польській тюрмі 1924 р. збудила патріотичне піднесення серед українського жіноцтва. В 1927 році Союз Укр аїнок очолю - вала Марія Донцова, а в 1928 р. вибрано Міле - ну Рудницьку, яка займала цей пост протягом наступних одинадцять років аж до 1939 р. Мілена Рудницька, безсумнівно , була однією з найвидатніших українських жінок нашої доби. Її внесок у громадське й політичне життя 20 - их і 30 - их років та заслуги перед українським жіночим рухом непереверш ені. Завдяки її енергії, над звичайним організа цій - ним здібностям, політичній зріло сті, оратор - ським здібност ям Рудницька вивела україн - ський жіночий рух на державний і міжнарод - ний рівень. Була вона однією з трьох делеґатів до Ліґи Націй , домагаючись (в січні 1931р.) роз гляду порушень Польщею гарантій прав національних меншин взагалі, а терору й па - ци фікації зокрема. Другою великою акцією , в якій Мілена Рудницька брала активну участь, була допомога голодуючій Україні й нама - гання звернути увагу світу на голод. Справа голоду була піднес ен а перед Міжнародним Червоним Хрес том. За 11 рок ів голо - вування Мілени Рудницької Союз Українок зріс до понад 100 тисяч членів, згуртованих у 70 філіях і 1,100 селянських гуртках. Польський уряд , занепо - коєний розвит ком Союзу Укра - їнок , двічі заборо няв його діяль - ність (в 1929 та 1938 рр. ) та під тиском протестів заборона була скасована й Союз Укра їнок про - існував аж до вибуху Другої Сві - тової війни в 1939 р оці . До заслуг Мілени Руд - ниць кої належить також зорга - нізування величавого Жіночого Конґресу, який відбувся 23 - 27 червня 1934 р. в Станиславові в 50 - ту річницю перших жіночих зборів , скликаних Кобринською в 1884 р. також в Станиславові «Товариство руських женщин» . Тут слід підк ресли ти, що головою під - готовчого комітету Конґресу була Евгенія Мака рушка – мама нашої колишнь ої членки І рини Пежанської. На Конґрес з ’ їхалося понад 10 тисяч жінок і він став величною демонстрацією сили жіночого руху в Західній Україні. Гаслом Конґресу Союзу Українок в 1934 р. в Україні було: «Наше минуле й наші зав - дання» . Гаслом ХХV - ої Конвенції Союзу Ук ра - їнок Америки в 1999 р. в Чікаґо було: « Слав - ними слідами у ХХІ - ше століття » . І перші союзянки, і союзянки Америки, тобто ми, черпали сили з минулого, готуючись до праці для майбутнього. Щасти нам , Боже! Ярослава Панчук. Опрацювала на підставі книжки Марти Богачевської - Хом’як «Білим по білому: Жінки в громадському житті України (1884 – 1939)».
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
