Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 1 Сердечно вітаємо всіх читачів з радісн им святом Христового Воскресіння, яке для кожного з нас є джерелом світла, мужності й сили! Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Головна Управа СУА і редакція журналу «Наше життя» _______________________ «Раз добром нагріте серце вік не прохолоне» «В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля». Т. Шевченко. « І мертвим, і живим...» В березні кожного року українці від - зна чають дні Великого Кобзаря Тараса Шев - ченка. Цей рік є особливим в тому значенні, що ми стоїмо напередодні святкування 200 - річчя з дня народження українського Проро - ка в наступному році. Чи буде достатньо від нас тих заходів, наперед сплянованих (концертів, вечорів, до - по відей, покладання вінків до пам ’ ятників), чи потрібно щось більше, щоб прийти до нашого Батька, вша нувавши його ювілей? А може прий ти до нього, увібравши в серце Кобзареві ідеали любові, християнської етики, справед - ливості і правди, передати їх своїм дітям і внукам на все життя? Гідною для його наслідування є віра в Божу справедливість та щасливе майбутнє нашої знедоленої України, як і всього людства. «Оживуть степи, озера, І не верстовії, А вольнії, широкії Скізь шляхи святії Простеляться...» Ці пророчі слова з вірша - переспіву про рока Ісайї давали надію і віру нашому народові у роки неволі та гніту у боротьбі за свою свободу з червоною та фашистською нава лами. Не даремно в Україні «Кобзар» чи не в кожній українській хаті поруч з біблією був настільною книгою. Його читали всією родиною, читали неписьменним сусідам при світлі і каганця, і лямпи , везли з собою в далеку дорогу виселенці на сибірську каторгу, ховаючи від більшовицьких нелюдів в одязі, брали на чужину втікачі - еміґранти. Розляньмося в переддень 200 - го юві - лею, чи є в наших домівках хоча би неве лич - кий томик Шевченківського «Кобзаря» ? А як щ о є, то чи користуємося ми ним, чи чита - ємо його нашим дітям, чи хоч витираємо його від порохів на книжковій полиці? А Тарас Шевченко так любив дітей, бо переніс надзви - чайно важке дитинство! «Ой, нема то гірш нікому, Як сироті молодому...» Єдино ю розрадою малого Тарасика, який на вчився писати і читати, було пе ре пи - сування молитов, псалмів та пісень. Маючи щире серце, віддавав своєму братові та сест - рич кам останній зароблений працею наймита гріш, а в старшому віці обдаровував чим міг дітей з навколишніх родин. Любов до дітей, як і рідного краю, до селянських родин були в поета на найвищому рівні. Тараса Шевченка називали Батьком вже в тридцятилітньому в іці як українці, так і іноземці, що у бесідах з поетом відзначали його безмежну дюбов до України, до рідного поневоленого народу, до всього українського. Французький журналіст Момбеллі так написав у своїх спогадах: «Шевченко завжди виявляв свою глибоку пр ив’язаність до своєї Батьків - щини – України. Все українське його радувало і захоплювало. Мотив чи українська пісня викликали сльози у поета - патріота». «Нема на світі України, Немає другого Дніпра.» Повернімо нашого Батька – Великого Кобзаря в наш дім, в наші родини, ми маємо чому в нього повчитися, бо ще досі Україна потребує нашої участі в дорозі до волі, правди і добра... «Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну, Розкуйтеся, братайтеся!» Лідія Слиж.
Page load link
Go to Top