Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
26 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2013 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Ксенія Петрига - Заставна 26 грудня 2012 р . відійшла у В ічність Ксенія Петрига - Зас - тавна. Народилася 24 травня 1927 р . в ро дині Катерини та Дем'яна Заставних в селі Голосковичі на Львівщині. Ксеня змалку ви - ділялася організа - тор ськими здібнос - тя ми, кмітливістю, допитливістю і надзвичайною енергією. Також Ксеня дуже любила медицину і швидко навчи - лася надавати першу медичну допомогу. Про їі здібност і і легкі руки знала вся околиця. Ранньою весною 1943 року вона вий - шла ввечері з дому і не повернулася. Більше трьох років родина жила лише надією, що вона жива і повернеться. Ніхто не бачив і нічого не чув про неї. Особливо побивалася її мати . Одного дня батько Ксені взяв скляну закорковану nл яшку і щосили вдарив нею об кам ’ яну присьбу. – Жива ! Вона повернеться, чуєш, Катерин о , жива! – вигукнув Дем ’ ян і сльо зи радості засту п или йо му зір . Пляшка не розбилася, бо коли б розбилася, то це б означало, що люди ни серед живих уже немає , – таким було повір ’ я. Ксеня й справді була жива і перебувала серед воїнів УПА, де надавала посильну доnо - могу хворим та пораненим. Дисципліна там була залізна, вони мали с вій статут і десять основних за п овідей , котрих усі суворо д отри - мувались. Одна з за п овідей юнаків: « Як юнак (юнка ) я nрисягаюся тобі, Батьківщин о моя, н а страшних муках шибениці не відречуся тебе я ! » Кредом Ксенії був вірш, який вона на - пи сала: "Вже травень наступає, мов чар весна. Чому зажурені всі люди і я сумна? Як можна веселитися і сіяти сміх, Коли можна утопитисьу крові братів моїх?! Я вгамую в серці біль – буду братів - друзів лікувати й Україну Вільну будувати!" Так у віці 16 років вона стала зв ’ язко - вою УПА . Для того, щоб провадити підпільну роботу, їй необхідно було десь працювати. Згодом вона влаштува ла ся на посаду статиста в міськраді п ід іменем Ірина Ковальчук ( ім ’ я і прізвище бабці , татової мами). Ксеня закінчила медичні курси, куди їі направили з підпілля і стала працювати в лі - карні. Саме там вона мала змогу отримувати і передавати медикаменти для воїнів УПА . В с. Унові був монастир, де вихову ва - лося 33 хлопчик и . На той час в монастирі па - ну вав тиф . Ксеня допомагала хворим дітям і сама захворіла на тиф. Але молодий о рганізм поборов недугу, їй судилось жити. Вона не раз дивилася смерті у вічі, проте, маючи залізну волю і сильний дух, ніколи ні краплі страху чи неспокою не показала ні однодумцям, ні ворогові. Під кінець війни Ксеня переховувал а ся в родині священика Олійника в селі Авгус тів - ка. На той час залишки УПА рушили через Карпати і Чехію, щоб не потрапити до рук НКВД. Ксеня послухала поради священика і не пішла з ними. Так закінчилася сторінка Її жи ття , що була пов ’ язана з підпіллям. Багато юнаків та юнок, патріотів своєї Батьківщини, вірних си - нів і дочок так і не звільненої України, полягло у ті скрутні часи. Слава Героям ! Подальше жи ття Ксенії було пов ’ язане з містом Львовом. Там вона вийшла заміж за Миколу Гогошу і в 1949 році народила двійко дітей – Ірину та Ігор я . Освіту Ксеня здо була у Львівському технікумі харчової промисловості і понад ЗО років працювала на посаді адм ініст - ра тора Львівського летовища . За роки роботи на цій посаді вона отримала багато грамот, премій і нагород. Керівництво і співпраців ни - ки поважали і любили її , бо завжди знаходила час на добре слово , чи пораду для всіх. Ксеня була оптимістом і легко виходила з і складних ситуацій. В 1956 році вдруге вийшла заміж за Олек сандра Пелтек і народила двох доньок – Олену і Лідію. Так склалася Її доля, що вона приїхала у 80 - х роках до США , щоб відвідати сина Ігор я . Вдр уге вона приїхала у США, коли донька Ірина потрапила до лікарні, де і по - мерла у віці 45 років. Після смерті доньки вона залишилася жити в м. Детройт. Згодом Ксенія вийшла заміж втретє за Степана Петригу. Пр оте і тут вона приймала активну участь у громадському жи тті ді я спори. Вступила до Со - юзу Українок Америки.
Page load link
Go to Top