Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 33 Одинадцятирічного хлопчину чекало нове горе – помирає рідний батько. Тарас покидає рідну хату і наймається на службу до місцевого дяка, який за важку працю згодився навчити його читати і писати. За два роки здібний юнак вже читає псалтир над померлими, починає малювати, записувати у зошит почуті пісні, колядки. Деже любив слухати оповіді старших людей, мандрів - них кобзарів, захоплювався минувшиною, багато читав. Дізнавшись про мал ярські здібності кріпака його поміщик пан Енґельгардт забрав хлопця у свої покої за «козачка» – прислуговувати. У 15 років Тарас разом з паном вирушає на прожи - вання у м. Вільно (тепер м. Вільнюс – столиця Литви), пізніше до Варшави і Петербурґу. У кожну в і л ьну хвилину юнак охоче і багато малює. Енгельгардт вирішив вивчити тала но - витого хлопця на «домашнього художника» і віддав його в науку до маляра - ремісника Ширяєва. Тарас часто ходив до Петербурзького парку, багатого на статуї, де перемальовував їх. Одн ого разу тут він зустрів українського художника Сошенка. Через деякий час разом із своїми друзями, куль - турними діячами, Сошенко організовує викуп Шевченка з неволі, заплативши поміщикові 2500 золотих рублів. Вільний Тарас Шевченко вступає до Академії Мис тецтв. Паралельно з навчанням багато читає, пише вірші і в 184 0 р. виходить його перший поетичний з б ірник «Кобзар». Всього лиш 8 творів зробили його відомим на всю Україну. Невеличка книга засвідчила появу нового надзви - чайного поета. Його твори легкі, гли бокі, задушевні і правдолюбиві люди читали, переписували, запам ’ ятовували... Через рік виходить поема «Гайдамаки», яка ще більше вразила і зачарувала читачів. З - під пера Шевченка народжуються знамениті поеми «Розрита Могила», «Сон», «Кав - каз», невмирущий «Заповіт»... Шевченкові йде лише 31 рік, а його вже знає, любить, зачитується його творами вся Україна. Поет не тільки милується красою української природи, звичаями, захоп л юється героїзмом Козацької Доби, але й гнівно осуджує поневолювачів - москалів, Росій ський царат. Шевченко закли кає до боротьби за волю, мріє бачити всіх українців вільними, щасливими. Ще однією трагічною сторінкою його життя був його арешт за політичні переконання і суворий вирок – десятирічне заслання до Оренбурзької фортеці у Середню А зію. Крім виснаж - ливої солдатської муштри, яка чекала на Тараса, цар Микола власноручно приписав: «Заборонити писати і малювати!». Це було найжорстокішим покаранням поетові... Скільки ненаписаних творів, незреалізованих задумів, недомальованих полотен втра тила Україна за ті невольничі літа свого відданого сина! Повернувся до рідної землі втомленим, посивілим і хворим. Не пізнавши у житті радості сімейного затишку, батьківського щастя поет покинув земне життя у 47 років. Та саме він став символом України і все, що залишив нам у спадок, зробило його Батьком нації. Минули роки, століття, через рік, у 2014 р., все українство в світі святкуватиме 200 - літній Шевченківський березень, але краса його слова не підвладна часові – не в ’ яне, а хвилює, три вожить і надалі кожне українське серце. У всі часи його творів боялася кожна окупаційна влада. Коли Україна була під більшовиками, твори Шевченка піддавались суворій цензурі, вилучалися з «Кобзаря» невигідні владі твори, викидалися цілі рядки, які закликали до прот есту та боротьби проти поневолювачів, виривалися правдиві сторінки історії. Не раз у шкільних підручниках були цілі рядки крапок, що друкувались на місці пропущених рядків поета. Але Шевченка любили всі. Щороку молодь збиралася під Київським університетом в столиці України Києві навпроти велич - ного пам ’ ятника Кобзареві. Читали заборонені вірші, закликали до Правди і боротьби. Влада пере - слідувала молодь, багатьох засилала на Сибірську каторгу, бувало, що й розстрілювала. В па м ’ ять про молодих патріотів ві ддавна стіни Шевченківського університету фарбують у черво ний колір. Шевченківський «Кобзар» став енциклопедією українського життя, його появою автор заявив світові, що є на планеті чудова кра ї на – Україна. Тарасові Шевченкові вдячний народ поставив най більше пам ’ ятників у світі. Місце його поховання у м. Каневі на широких зелених крутосхилах Дніпра стало духовним ц е нтром України. I м ’ ям Великого Кобзаря названо Київський Національний у ніверситет, головні театри міст, проспекти, майдани та вулиці міст і с іл, кораблі. А скільки чудових хлопчиків, народжених у березні, носять ім ’ я Тарас! Під зорею Шевченківського генія розвивають українську ідею наукові товариства ім. Шевченка, красу української пісні несуть по світу члени Детрой т ської капел л и бан дуристів ім. Шевченка та багато - багато інших українських сердець, засвічених безсмертним сяйвом Шевченкового слова. Святослава Ґой - Стром.
Page load link
Go to Top