Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 35 – Ангеле - хоронителю мій, ти все при мені стій, Як вдень, т ак і вночі будь мені до помочі... А ось вже і кладка через потік повинна бу ти, бо виразно чувся в нічній тиші гук водо - спаду. Раптом перед Оленкою зассяло яскраве світло і дівчинка відсахнулася, побачивши, що стоїть на самому краєчку прірви, в глибині якої вирує весняний повноводний потік. Кладки не було. Оленка зрозуміла, що заб лудила в лісі, ступивши на іншу стежку. Поглянула в сторону сяйва і... відразу впіз нала його носія – перед нею стояв, посмі - хаючись, її Ангел - хоронитель. Він простягнув Оленці руку і вмить вони опинилися на знайо - мій поляні. – Тепер тивже знайдеш дорогу додому, – ска зав Ангел. – А як моя бабуся? Я мушу привести док - то ра до неї. – Ось візьми цю писанку, приклади її до серця бабусі і привітайся – Христос Воскрес! – Ангел вклав в долоньки дівчинки сяючу неви - да ної краси писанку. – Твоя бабуся видужає. Твоє добре сер - день ко і Великий День Христового Воскресіння будуть їй лікарем. А ось уже і домівка світится віконцями, недовго бігла до неї Оленка, бо писанка освітлювала перед нею стежечку краще, ніж сто ліхтариків. Забігла в хату, притулила пи саночку до грудей бабусііголосно промовила: – Христос Воскрес! Вставайте, бабусю, будемо до церкви збиратися. – Ох, як я міцно спала. Добре, що ти розбудила, внучко. А писанку (яка вона гарна!) покладемо до кошика. Аж тепер Оленка помітила, що писанка уже не світилася. Не встигла здивуватися, як за вікном загуркотіло авто, невдовзі рвучко відчинилися двері і до хати вбігла матуся, кину - лась обіймати одночасно і Оленку, і бабусю. В дверях, зачепившись за одвірок валізами, з’явився тато: – Літак наш запіз нився, але взяли таксі і, Слава Богу, хоч на ранок добралися додому, – оправдувавсязпорога. Надворі світало... Стара Сова, що бачила всі нічні пригоди Оленки напевно б пошкодувала, що пішла під ранок спати і не відпровадила хоча б поглядом святково вдя гнену щасливу родину, що пос - пі шала до церкви. Святослав Левицький. р и р и . . . . н а н а о - о в е в е щ о щ о о ї о ї о о ї о ї о н е н е с і с і , з у з у м і - м і - у в у в о о - – – к к - д о д о – и и - р р - р н я и , , і і
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
