Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 5 Найго ловнішим р ішенням З’їзду було остаточ не організаційне оформлення Союзу Українок з датою 23 грудня 1921 р. ської. Від 1924 р. Олена Кисілевська видавал a в Коломиї двотижневик « Жіноча доля » , а кілька літ пізніше додаток до нього « Жіноча воля » , присвячений хатньому господарству селянки. Матер і яли в журналах бу ли написані дуже доступно й користув алися великою популяр - ністю. Союз Українок заохочував також своє членство вступати в інші громад ські органі за - ції , як Просвіта, Рід на Школа, Товариство укр. захо ронки, То - вариство о піки над діть ми й мо - лоддю » , драматичні гуртки, спор тові това риства... Провідні діячки Союзу Українок – чле ни Г оловної Упра - ви й управ відділів були пере - важно молоді одружені жін к и у віці 25 - 30 років. Ось кілька імен: Олена Федак - Шепа ро вич, Марія Білецька, Мілена Руд ниць ка, Оле на Степанів, Ірина Макух - Павликовська, Олена Ох ри мо - вич - Залізняк, Ірина Пелен ська, Мар ія Мудрик, Ірина Лунів, Константина Малицька , Оле на Кисілевська. Більшість з них мали се ред ню освіту, тіль ки де - які закінчили універси тет. Усі похо дили з родин гро - мадських і політичних діячів. Намагання прилучити до нього молодих дів - чат не мало усп іху. На цьому З’ їзді 1921 р. головою Союзу Українок вибрано Марію Білецьку, довголітню директорку першої української дівочої школи у Львові. В роках 1922 - 1923 її заступила Кон - стантина Малицька. Після неї головою була Олена Федак - Шепарович, з 1935 р. реда кторка журналу « Жінка » . За її каденції обов ’ язки касира виконувала Ольга Басараб, ч лен Укра - їнської Військової О рганізації ( УВО ) . Її геро - їчна смерть в польській тюрмі 1924 р. збудила патріотичне піднесення серед українського жіноцтва. В 1927 році Союз Укр аїнок очолю - вала Марія Донцова, а в 1928 р. вибрано Міле - ну Рудницьку, яка займала цей пост протягом наступних одинадцять років аж до 1939 р. Мілена Рудницька, безсумнівно , була однією з найвидатніших українських жінок нашої доби. Її внесок у громадське й політичне життя 20 - их і 30 - их років та заслуги перед українським жіночим рухом непереверш ені. Завдяки її енергії, над звичайним організа цій - ним здібностям, політичній зріло сті, оратор - ським здібност ям Рудницька вивела україн - ський жіночий рух на державний і міжнарод - ний рівень. Була вона однією з трьох делеґатів до Ліґи Націй , домагаючись (в січні 1931р.) роз гляду порушень Польщею гарантій прав національних меншин взагалі, а терору й па - ци фікації зокрема. Другою великою акцією , в якій Мілена Рудницька брала активну участь, була допомога голодуючій Україні й нама - гання звернути увагу світу на голод. Справа голоду була піднес ен а перед Міжнародним Червоним Хрес том. За 11 рок ів голо - вування Мілени Рудницької Союз Українок зріс до понад 100 тисяч членів, згуртованих у 70 філіях і 1,100 селянських гуртках. Польський уряд , занепо - коєний розвит ком Союзу Укра - їнок , двічі заборо няв його діяль - ність (в 1929 та 1938 рр. ) та під тиском протестів заборона була скасована й Союз Укра їнок про - існував аж до вибуху Другої Сві - тової війни в 1939 р оці . До заслуг Мілени Руд - ниць кої належить також зорга - нізування величавого Жіночого Конґресу, який відбувся 23 - 27 червня 1934 р. в Станиславові в 50 - ту річницю перших жіночих зборів , скликаних Кобринською в 1884 р. також в Станиславові «Товариство руських женщин» . Тут слід підк ресли ти, що головою під - готовчого комітету Конґресу була Евгенія Мака рушка – мама нашої колишнь ої членки І рини Пежанської. На Конґрес з ’ їхалося понад 10 тисяч жінок і він став величною демонстрацією сили жіночого руху в Західній Україні. Гаслом Конґресу Союзу Українок в 1934 р. в Україні було: «Наше минуле й наші зав - дання» . Гаслом ХХV - ої Конвенції Союзу Ук ра - їнок Америки в 1999 р. в Чікаґо було: « Слав - ними слідами у ХХІ - ше століття » . І перші союзянки, і союзянки Америки, тобто ми, черпали сили з минулого, готуючись до праці для майбутнього. Щасти нам , Боже! Ярослава Панчук. Опрацювала на підставі книжки Марти Богачевської - Хом’як «Білим по білому: Жінки в громадському житті України (1884 – 1939)».
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
