Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 35 – Ангеле - хоронителю мій, ти все при мені стій, Як вдень, т ак і вночі будь мені до помочі... А ось вже і кладка через потік повинна бу ти, бо виразно чувся в нічній тиші гук водо - спаду. Раптом перед Оленкою зассяло яскраве світло і дівчинка відсахнулася, побачивши, що стоїть на самому краєчку прірви, в глибині якої вирує весняний повноводний потік. Кладки не було. Оленка зрозуміла, що заб лудила в лісі, ступивши на іншу стежку. Поглянула в сторону сяйва і... відразу впіз нала його носія – перед нею стояв, посмі - хаючись, її Ангел - хоронитель. Він простягнув Оленці руку і вмить вони опинилися на знайо - мій поляні. – Тепер тивже знайдеш дорогу додому, – ска зав Ангел. – А як моя бабуся? Я мушу привести док - то ра до неї. – Ось візьми цю писанку, приклади її до серця бабусі і привітайся – Христос Воскрес! – Ангел вклав в долоньки дівчинки сяючу неви - да ної краси писанку. – Твоя бабуся видужає. Твоє добре сер - день ко і Великий День Христового Воскресіння будуть їй лікарем. А ось уже і домівка світится віконцями, недовго бігла до неї Оленка, бо писанка освітлювала перед нею стежечку краще, ніж сто ліхтариків. Забігла в хату, притулила пи саночку до грудей бабусііголосно промовила: – Христос Воскрес! Вставайте, бабусю, будемо до церкви збиратися. – Ох, як я міцно спала. Добре, що ти розбудила, внучко. А писанку (яка вона гарна!) покладемо до кошика. Аж тепер Оленка помітила, що писанка уже не світилася. Не встигла здивуватися, як за вікном загуркотіло авто, невдовзі рвучко відчинилися двері і до хати вбігла матуся, кину - лась обіймати одночасно і Оленку, і бабусю. В дверях, зачепившись за одвірок валізами, з’явився тато: – Літак наш запіз нився, але взяли таксі і, Слава Богу, хоч на ранок добралися додому, – оправдувавсязпорога. Надворі світало... Стара Сова, що бачила всі нічні пригоди Оленки напевно б пошкодувала, що пішла під ранок спати і не відпровадила хоча б поглядом святково вдя гнену щасливу родину, що пос - пі шала до церкви. Святослав Левицький. р и р и . . . . н а н а о - о в е в е щ о щ о о ї о ї о о ї о ї о н е н е с і с і , з у з у м і - м і - у в у в о о - – – к к - д о д о – и и - р р - р н я и , , і і
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
