Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
26 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2013 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Ксенія Петрига - Заставна 26 грудня 2012 р . відійшла у В ічність Ксенія Петрига - Зас - тавна. Народилася 24 травня 1927 р . в ро дині Катерини та Дем'яна Заставних в селі Голосковичі на Львівщині. Ксеня змалку ви - ділялася організа - тор ськими здібнос - тя ми, кмітливістю, допитливістю і надзвичайною енергією. Також Ксеня дуже любила медицину і швидко навчи - лася надавати першу медичну допомогу. Про їі здібност і і легкі руки знала вся околиця. Ранньою весною 1943 року вона вий - шла ввечері з дому і не повернулася. Більше трьох років родина жила лише надією, що вона жива і повернеться. Ніхто не бачив і нічого не чув про неї. Особливо побивалася її мати . Одного дня батько Ксені взяв скляну закорковану nл яшку і щосили вдарив нею об кам ’ яну присьбу. – Жива ! Вона повернеться, чуєш, Катерин о , жива! – вигукнув Дем ’ ян і сльо зи радості засту п или йо му зір . Пляшка не розбилася, бо коли б розбилася, то це б означало, що люди ни серед живих уже немає , – таким було повір ’ я. Ксеня й справді була жива і перебувала серед воїнів УПА, де надавала посильну доnо - могу хворим та пораненим. Дисципліна там була залізна, вони мали с вій статут і десять основних за п овідей , котрих усі суворо д отри - мувались. Одна з за п овідей юнаків: « Як юнак (юнка ) я nрисягаюся тобі, Батьківщин о моя, н а страшних муках шибениці не відречуся тебе я ! » Кредом Ксенії був вірш, який вона на - пи сала: "Вже травень наступає, мов чар весна. Чому зажурені всі люди і я сумна? Як можна веселитися і сіяти сміх, Коли можна утопитисьу крові братів моїх?! Я вгамую в серці біль – буду братів - друзів лікувати й Україну Вільну будувати!" Так у віці 16 років вона стала зв ’ язко - вою УПА . Для того, щоб провадити підпільну роботу, їй необхідно було десь працювати. Згодом вона влаштува ла ся на посаду статиста в міськраді п ід іменем Ірина Ковальчук ( ім ’ я і прізвище бабці , татової мами). Ксеня закінчила медичні курси, куди їі направили з підпілля і стала працювати в лі - карні. Саме там вона мала змогу отримувати і передавати медикаменти для воїнів УПА . В с. Унові був монастир, де вихову ва - лося 33 хлопчик и . На той час в монастирі па - ну вав тиф . Ксеня допомагала хворим дітям і сама захворіла на тиф. Але молодий о рганізм поборов недугу, їй судилось жити. Вона не раз дивилася смерті у вічі, проте, маючи залізну волю і сильний дух, ніколи ні краплі страху чи неспокою не показала ні однодумцям, ні ворогові. Під кінець війни Ксеня переховувал а ся в родині священика Олійника в селі Авгус тів - ка. На той час залишки УПА рушили через Карпати і Чехію, щоб не потрапити до рук НКВД. Ксеня послухала поради священика і не пішла з ними. Так закінчилася сторінка Її жи ття , що була пов ’ язана з підпіллям. Багато юнаків та юнок, патріотів своєї Батьківщини, вірних си - нів і дочок так і не звільненої України, полягло у ті скрутні часи. Слава Героям ! Подальше жи ття Ксенії було пов ’ язане з містом Львовом. Там вона вийшла заміж за Миколу Гогошу і в 1949 році народила двійко дітей – Ірину та Ігор я . Освіту Ксеня здо була у Львівському технікумі харчової промисловості і понад ЗО років працювала на посаді адм ініст - ра тора Львівського летовища . За роки роботи на цій посаді вона отримала багато грамот, премій і нагород. Керівництво і співпраців ни - ки поважали і любили її , бо завжди знаходила час на добре слово , чи пораду для всіх. Ксеня була оптимістом і легко виходила з і складних ситуацій. В 1956 році вдруге вийшла заміж за Олек сандра Пелтек і народила двох доньок – Олену і Лідію. Так склалася Її доля, що вона приїхала у 80 - х роках до США , щоб відвідати сина Ігор я . Вдр уге вона приїхала у США, коли донька Ірина потрапила до лікарні, де і по - мерла у віці 45 років. Після смерті доньки вона залишилася жити в м. Детройт. Згодом Ксенія вийшла заміж втретє за Степана Петригу. Пр оте і тут вона приймала активну участь у громадському жи тті ді я спори. Вступила до Со - юзу Українок Америки.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
