Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
30 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2011 Лариса М. Л. Залеська Онишкевич ТІЛЬКИ МІЖ НАМИ.... ПРО ТОЙ СЛАВНИЙ ШЛЮБ 2011 РОКУ... Може нема точної статистики скільки людей на американському континен ті 29 - го квітня цього року говорили про вінчання принца Вілліяма і Кейт Мідленд. Скільки Ваших знайомих або захоплювалися , або критикували молодої сукню, вельон і т. п.? Скільки навіть встали у 3 - ій годині ранку, щоби дивитис я, як на телебаченню передають головні моменти? Але в тій цікавій події були дві важливі теми, на які варто б нам звернути увагу. ПЕРША тема: як така собі звичайна молода жінка ввійшла тепер у королівський рід. Щастя? В ипадок? Завдяки її красі і ґрації? Завдяки розумові? А може завдяки свойому пред - кові? Прадід молодої був багатим індустріялістом. Під час Першої світової війни три його сини пішли добровольцями в армію і всі три згинули там. Залишилася тільки донька. З горя прадід швидко помер, але спершу розподілив майно так, що більшу ч астину залишив для майбутніх поколінь на універ - ситетські студії. З цього фонду скористала його донька (бабуня Кейт) і її діти – серед них батько Кейт, і також сама Кейт. Завдяки тому щедрому фондові прадіда, Кейт могла ходити в дуже добрий і дуже дорогий університет св. Андрія. Там вчащали студенти з багатих родів, і серед них – принц Вілліям. Кейт ввійшла у церкву? Ввійшла вона зі своїм батьком. Він її привів (під руку) аж до престо - ла і там взяв її руку і дослівно поклав, передав її руку в руку принца Ві лліяма. Весільні обряди/ритуали закорінені в культури своїх народів і віддзеркалюють різні місцеві звичаї і вартості. Що точно представляв цей жест передачі руки Кейт? Він віддзеркалював це, що до недавна ще було наявно розповсюджене в англійській та часто й американській культурах: в товариському житті одружену жінку називали не тільки за прізвищем чоловіка, але і за іменем чоловіка ("пані Джон Смит" або "пані Пітер Кеннеді"). Походить це ще з часів , коли жінка в тих культурах не мала права на власне майно , чи й на власний вибір, чи рішення. Все вирішували чоловіки, а коли жінки залишалися вдовами – то навіть сини за них вирішували (не так це віддалене від деяких близькосхідніх культур сьогодні...). Порівняйте тепер з прадавніми українськими звичаями , які п рактиковані і до сьогодні: – Колись молодий висилав сватів до дівчини і добре знав , хто вона , і як виглядає. Отже , тому не було страху, що немов би “ бачитися мо лодим перед шлюбом – це нещастя” . Т акого не було тому, що не було “нещастя” , що можуть підстави ти молодому не ту молоду. – Ще в дом і молодої, молоді разом підходять до благословення батьків — отже , не бояться себе бачити перед вінчанням. – При вході до церкви, священик зустрічає молодих разом і веде їх у середину церкви. Молоді приходять до вінчання р азом, добровільно, самостійно, як рівні собі. Давня назва “моя дружина” і “мій дружина” основані на слові “дружити” , тому й одружуються (коли радше реґіональне слово “віддаватися” не передає рівности, тільки піддавання). – Тепер вже деякі англосаксонсь кі р одини почали міняти ритуал “ передавання ”: часами батько і мати “віддають/передають” дочку молодому, а деякі родини вже також відкидають те “передавання” в руки молодого. Українських дівчат ніхто не передає нікому немов “у власність” . Молода приходить у цер кву з поч том своїх подруг. Молода не тратить свого імени, а найвище бере чоловікове прізвище. Хоча тепер у західніх культурах дуже часто жінки також затримують своє прізвище і таким чином продовжують прізвище свого роду . Коли у Ваших родинах плянуєте вінча ння дітей – зазнайомтесь зі звичаями українського весілля. Варто звернути увагу на символіку кожного традиційного складника, який так багато означає і так багато говорить про нас і наш рід. Д - р Лариса Залеська Онишкевич є авторкою двомовної книжечки СУЧА СНЕ УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1995, 1999). Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
