Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
30 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2011 Лариса М. Л. Залеська Онишкевич ТІЛЬКИ МІЖ НАМИ.... ПРО ТОЙ СЛАВНИЙ ШЛЮБ 2011 РОКУ... Може нема точної статистики скільки людей на американському континен ті 29 - го квітня цього року говорили про вінчання принца Вілліяма і Кейт Мідленд. Скільки Ваших знайомих або захоплювалися , або критикували молодої сукню, вельон і т. п.? Скільки навіть встали у 3 - ій годині ранку, щоби дивитис я, як на телебаченню передають головні моменти? Але в тій цікавій події були дві важливі теми, на які варто б нам звернути увагу. ПЕРША тема: як така собі звичайна молода жінка ввійшла тепер у королівський рід. Щастя? В ипадок? Завдяки її красі і ґрації? Завдяки розумові? А може завдяки свойому пред - кові? Прадід молодої був багатим індустріялістом. Під час Першої світової війни три його сини пішли добровольцями в армію і всі три згинули там. Залишилася тільки донька. З горя прадід швидко помер, але спершу розподілив майно так, що більшу ч астину залишив для майбутніх поколінь на універ - ситетські студії. З цього фонду скористала його донька (бабуня Кейт) і її діти – серед них батько Кейт, і також сама Кейт. Завдяки тому щедрому фондові прадіда, Кейт могла ходити в дуже добрий і дуже дорогий університет св. Андрія. Там вчащали студенти з багатих родів, і серед них – принц Вілліям. Кейт ввійшла у церкву? Ввійшла вона зі своїм батьком. Він її привів (під руку) аж до престо - ла і там взяв її руку і дослівно поклав, передав її руку в руку принца Ві лліяма. Весільні обряди/ритуали закорінені в культури своїх народів і віддзеркалюють різні місцеві звичаї і вартості. Що точно представляв цей жест передачі руки Кейт? Він віддзеркалював це, що до недавна ще було наявно розповсюджене в англійській та часто й американській культурах: в товариському житті одружену жінку називали не тільки за прізвищем чоловіка, але і за іменем чоловіка ("пані Джон Смит" або "пані Пітер Кеннеді"). Походить це ще з часів , коли жінка в тих культурах не мала права на власне майно , чи й на власний вибір, чи рішення. Все вирішували чоловіки, а коли жінки залишалися вдовами – то навіть сини за них вирішували (не так це віддалене від деяких близькосхідніх культур сьогодні...). Порівняйте тепер з прадавніми українськими звичаями , які п рактиковані і до сьогодні: – Колись молодий висилав сватів до дівчини і добре знав , хто вона , і як виглядає. Отже , тому не було страху, що немов би “ бачитися мо лодим перед шлюбом – це нещастя” . Т акого не було тому, що не було “нещастя” , що можуть підстави ти молодому не ту молоду. – Ще в дом і молодої, молоді разом підходять до благословення батьків — отже , не бояться себе бачити перед вінчанням. – При вході до церкви, священик зустрічає молодих разом і веде їх у середину церкви. Молоді приходять до вінчання р азом, добровільно, самостійно, як рівні собі. Давня назва “моя дружина” і “мій дружина” основані на слові “дружити” , тому й одружуються (коли радше реґіональне слово “віддаватися” не передає рівности, тільки піддавання). – Тепер вже деякі англосаксонсь кі р одини почали міняти ритуал “ передавання ”: часами батько і мати “віддають/передають” дочку молодому, а деякі родини вже також відкидають те “передавання” в руки молодого. Українських дівчат ніхто не передає нікому немов “у власність” . Молода приходить у цер кву з поч том своїх подруг. Молода не тратить свого імени, а найвище бере чоловікове прізвище. Хоча тепер у західніх культурах дуже часто жінки також затримують своє прізвище і таким чином продовжують прізвище свого роду . Коли у Ваших родинах плянуєте вінча ння дітей – зазнайомтесь зі звичаями українського весілля. Варто звернути увагу на символіку кожного традиційного складника, який так багато означає і так багато говорить про нас і наш рід. Д - р Лариса Залеська Онишкевич є авторкою двомовної книжечки СУЧА СНЕ УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1995, 1999). Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
