Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2010 13 собі гніздо на його чуприні.. . – Може, ви перебільшуєте трохи, сусіде! – завважив горшкодрай Макар. – Де коли лелеки робили гнізда на людській голові? Швець задумався. – То мусів бути якийс чужий лелека, який не знав тут наших звичаїв. Але я не сказав, що він звив своє гніздо, тільки жи хотів звити. – І далі продовжував свою розповідь про тварино - любителя Штефана. – Одного разу іде Штефан видоїти свою козулю, аж глип! У неї при соску вуж – молоко ссе. – Ей, вужику, – каже Штефан – залиши й мені трохи до кулеші. А я тобі в миску надою. – Відтоді при дверях стайні завсіди стояла посудина з молоком для вужа. – А другим разом іде Штефан по гриби, аж із поміж дерев виходит велике медведище. – Доброго ранку, вуйку! – каже Штефан. – Уже снідали, шпацируєте? 11 А медвідь на те: – Де там снідав! Голодний, шукаю чим черево наповнити. – То ходім до мене на сніданє! – запро - сив Штефан. Прийшли до хати, медвідь сів за стіл, господар зварив кулешу, набрав медведеві й собі до мисок, ще й гуслянки налив у глечики. Мед - відь узяв ложку в праву лапу, смакує кулешу, бере глечик за вушко – видно, мав панске вихо - ванє, попиває гуслянкою, смакує. – Файно дєкую за сніданє, – каже. – На другий день, ще сонце не зійшло над смереками, медвідь приходит до Штефана й приносит дупло, повне шершеневого меду. – Спробуй, це добре на простуду, коли в костях ломит. Не мусиш іти до аптекаря Соло - мона... – Отакий то був Штефан: усі звірі його поважали, навіт слони, жирафи й тигри його любили... – Діду Якове, а де тут у горах слони, жирафи й тигри? – спитала Катруся. – Тепер не ма. Усі виїхали за границу. Але давніше, за часів Штефана, коли я був ще малим хлопчиком, їх повно тут було. Навіт на ярмарок ходили дивитиси на мальовані макітри й коновочки Цвілика... Одного разу жирафа пок - лаласи на м’єкий ліжник з Яворова, і ніяк не мо жна було її звідтам вигнати, аж з’явивси покупец на той ліжник, і власник мусів віддати жирафі половину заробітку. – І що вона з ним зробила? – хотіла знати Катруся. – Купила собі таку довгу цукерку, як її шия, й лизала її щос із півроку... Отже, тим разом оп овідання було для Макарової внучки. Швець Яків Ґудз знав усе на світі, і кутчани дуже його цінували. Тільки отець Захарій недовірливо хитав головою, коли слухав похвал на його обізнаність. _________________________ 11 Spazieren (нім. п роходжуватися) . ВІД РЕДАКЦІЇ Щиро запрошуємо пресових референток і авторів писати і надсилати нам свої дописи, звіти, спостереження із різних цікавих подій, імпрез, фестивалів влаштовані відділами СУА, дописи про успішних молодих жінок у вашій громаді, короткі дописи пр о зацікавлення жінок, веселі анектоди з життя в діяспорі, поради з куховарства або городництва, про якісь цікаві подорожні пригоди, про заслужених людей, які залишили за собою в житті добрий слід. Обов’язково подавати номер телефону автора . Correction. On pages 15 and 16 of October 2010 Our Life , references to World Congress of Ukrainians (WCU) should have been Ukrainian World Congress (UWC). We apologize for the inaccuracy.
Page load link
Go to Top