Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ ВІЧНОСТИ ОЛЕНА-ЛЕСЯ ҐОЙ 29 вересня 2007 р. несподівано відійшла у вічність сл. п. Олена-Леся Ґой. Важко повірити і усвідомити цю втрату, але приймаємо гіркий факт... Леся Ґой народилася 11 жовтня 1926 р. в родині будівельного майстра Константина Стан- чака і Катерини з Голеїв у селі Бонарівці Ряшів- ського повіту на Лемківщині. Початкову освіту отримала у рідному селі. З 1943 р. вчилася в торговельній школі у Жовкві. Того ж року на 39-у році життя відійшов у вічність батько Лесі. Відразу після його смерті, незважаючи на несподіване горе родини, сіль ська управа призначила Лесю до виїзду в Німеччину на важку працю. Юна Леся була ви мушена залишити нещасливу матір із четвіркою діточок і, пройшовши всі процедури тогочасного окупаційного режиму, опинилася у Мюнхені. Після тижневого перебування у Мюнхені Лесю заарештувало ґестапо і заслало до кон центраційного табору „Дахав”. За кілька місяців Лесю звільнили і перевезли до табору неподалік Мюнхена, де мешкали люди зі Східної України. Леся працювала при виготовленні зброї. Тут їй і пощастило - через кілька місяців вона вийшла на волю. По закінченні війни Леся опинилася у таборі Варнер Касерне біля Мюнхена. Вступила до учительського семінару, після закінчення якого стала працювати у тому ж переселенчому таборі управителькою дитячого дошкільного садочка. У тому ж таборі Леся зустріла свого судженого Петра Ґоя, активного у молодіжних організаціях студента УВУ. Під його впливом вступила до Пласту і юнацтва ОУН. 1949 р. молоде подружжя пе реїхало до Америки й осіло в Чіка ґо. Там народилася дочка Маруся. Незабаром родина переїхала до Нью-Йорку, де Петро Ґой почав навчання у Колюмбійському уні верситеті. 1959 р. у подружжя на родився син Юрій. Батьки ста ранно виховували своїх дітей і пос таралися, щоб вони здобули високу освіту. Леся була вірною дружиною і взірцевою матір’ю. У часі хвороби чоловіка була для нього і медичною сестрою, і опікункою, і порадницею. Після смерти чоловіка продовжувала його спра ву у Фундації УВУ, працювала директором кан целярії, опублікувала його праці, видала книжку „Раз добром нагріте серце”. Олена-Леся Ґой винесла з батьківського дому запал і потребу працювати для кращого майбутнього поневоленої Батьківщини, щоб мо лоде покоління українців ніколи не зазнало поневолення. 1957 р. Леся стала членкою 1-го Відділу СУА у Нью-Йорку. Була членкою Управи Від ділу, кореспонденційною і протоколярною сек ретаркою, пресовою референткою, заступницею голови Відділу, 10 років головою Відділу, голо вою Контрольної комісії. Завдяки їй Відділ збільшився до 95-ти членок, вона зацікавила працею в СУА своїх подруг і знайомих. Відділ успішно працював і досяг свого 80-ліття. В останні роки приєднала багато членок із ново прибулих жінок з України. Була душею Відділу і до останніх днів цікавилася його працею. Багато років Олена-Леся Ґой присвятила громадській праці в Окрузі СУА у Нью-Йорку, де п’ять років була головою Окружної Управи, п’ять років заступницею голови, п’ять років го ловою Контрольної комісії. Працюючи в Окрузі Нью-Йорку, започаткувала засвічення різдвяної ялинки на будинку Кредитівки „Самопоміч”, а також засвічення ялинки, присвяченої політич ним в’язням України. За її каденції на посту Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top