Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗБЕРЕЖЕМО “НАШЕ ЖИТТЯ”! Складаємо 200 дол. на Пресовий Фонд журналу „Наше Життя” для його збереження і розквіту. Ірина і М ирослав Зєлики. У світлу пам’ять мого чоловіка і друга життя бл. п. Богдана В. Наконечного складаю 200 дол. на Пресовий Фонд журналу “Наше Життя”. М ирослава Снилик з родиною. Щоб зберегти „Наше Життя” складаємо 100 дол. на Пресовий Фонд журналу. Союзники 118-го Відділу СУА. М арта Нукас, голова Відділу. Щ иро дякуємо наш им великодушним ж ертводавцямJ Екзекутива Союзу Українок Америки Редколегія журналу «Наше Життя» Невтомний дослідник українського мовленнєвого етикету академік Мирослав Стельмахович писав: ’’Наші національні генії дуже шанували й любили своїх матерів і батьків, але називали себе традиційно: „Тарас Шевченко”, „Іван Франко”, „Михайло Грушевський”. І це по- европейськи. Згадаймо, як репрезентовані у світовій культурі великі люди інших народів Европи: Віктор Ґюґо, Ференц Ліст, Адам Міцкевич, Ісаак Ньютон. Неухильно дотримувалися цього україн ського європейського мовленнєвого етикету і наші славетні жінки, доби раючи собі літературні псевдоніми: Олена Пчілка, Леся Українка, Ганна Барвінок, Дніпрова Чайка, Марійка Підгірянка. До речі, на початку 1920 pp. молоді українські письменники Юрій Яновський, Микола Хви льовий, Микола Куліш застерігали своїх сучасників від неукраїнського звичаю вживати „отчество”, себто по батькові. Цілковито суперечать українському мовленнєвому етикету звертання: „Вася”, „Ваня” „Коля”, „Шурка”, „Миколайович”, „Петрівна”. Українське виховання застерігає дітей, молодь і від вжи вання грубих, лайливих, образливих слів. Народна практика живого спілкування багата на слова ввічливості, тому вихована людина поштиво розмовлятиме завжди, скрізь і з усіма. Добре, що до нас повертаються слова й вирази традиційного українського мовленнєвого ети кету, які ще недавно ігнорували. Дедалі частіше чуємо народні звертання: „Шановні пані і панове”, „Добродію”, „Поважна громадо”, „Пані Ольго”, „Пане Президенте”. І, як наголошував Мирослав Стельмахович, не треба зводити слово „пан” до значення „визискувач”, „експлуататор”, бо насправді воно багатозначне. Головний його зміст - вираження поваги до людини, незалежно від її маєтности й суспільного становища. Кожна людина є паном своєї долі, гідності й честі. Слова „пан”, „пані” - давні атрибути нашого мовленнєвого етикету, які широко побутують в усній народній творчості, зокрема в колядках, що належать до найдавніших її жанрів („Добрий вечір тобі, пане господарю...”, „Ой підемо, пане брате, від хати до хати, нашим панам господарям зако лядувати”). Традиційний мовленнєвий етикет - один із найголовніших чинників дерусифікації, утвердження національної гідности українців, подолання психології малоросійства, холуйства й неповноцінности, відчуття національної меншовартости. Марія ВОЛОЩАК Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
