Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ТаняД’Авіньон. “Львів”, 1982, фотоальбом “Просто Україна' Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю, Та й навчила співанки співати Про квітучу надію свою. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую рідненька. Я розлуки і зустрічі знаю Бачив їх у чужій стороні, Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла ти по весні. Прилітають до рідного поля. Із далеких країв журавлі, Розквітають і квіти, і доля На моїй українській землі. Микола Сингаївський Леся ЛИСАК-ТИВОНЮ К ЧОРНОБРИВЦІ Обережно, щоб не поламати, зриваю кіль ка квіточок. Хочу зробити малий букетик, по дібний до тих, які робили сільські дівчата, йдучи в неділю до церкви. Та тільки вони обгортали свої букетики білими хусточками, а я поставлю свій у склянці на столі біля двох знімок. Буду довго вдивлятися у знімки й у вас, мої чорно бривці. Чорнобривці мої зіркатенькі, веселі, роз- пахчені терпким ароматом! Квіти мого щасли вого дитинства, розмріяної прекрасної молодос- ти! Квіти моєї батьківщини, прекрасні у своїй чарівній скромності. Квіти моєї землі, якої вже не побачу. Ви не знаєте, як люблю вас, чорно бривці. Є багато квітів, які звуть українськими, та чомусь моє серце схиляється до вас, невеликі, пахучі квіточки. Чи я люблю вас тому, що двоє людей, біля знімок яких стоїте, теж вас дуже любили? Мати сіяла і плекала вас щороку. Влод- ко звик був казати: „із усіх квітів чорнобривці найбільше нагадують мені дім”... Я полюбила вас ще в дитинстві, коли ви так буйно, щедро цвіли на клюмбі біля сільської школи. Я чомусь не можу уявити собі ані сільської школи, ані селянських квітників без вас. Чомусь видається, що Мамині школярики і ви, мали щось спільне: ви і вони любили сонце, вам і їм не треба було багато, щоб усміхнутися радісно, ви і вони були на свій лад відпорно- терпеливими... Так, мимо крихкої тендітности ваших гілочок, ви були тривкіші за інші квіти. Так, як діти нашої землі, ви вміли перетривати всі невигоди, недостатки, труди, зусилля. Не має сумніву, що цю особливу силу - силу видержати - дав і людям і вам, квіти, найвищий творець. У вухах дзвенить уривок пісні: „чорно бривців посіяла мати”... Так, вона щороку вас сіяла, щороку милувалася вами. Вона бачила у вас, так як я тепер бачу, щось близьке, рідне. Якусь кладочку понад прірвою років, якою можна повернути у пройдене. Міст, з якого можна побачити молодість, і все те, що зветься радістю. Щоб ще раз запахла терпкими пахоща ми рідна земля. Три роки я сіяла вас біля хати, милі чор нобривці. Не дивуйтеся. Ваші квіти завжди такі веселі, що годі їм зрозуміти людський смуток. А він буває такий пекучий, що навіть краса квітів його не втихомирить. Щойно милосердний час сипле на долоню насіння квітів, вас чорнобрив ців, і шепоче: „посій, хай буде так, як було колись, хай цвітуть квіти тим, до яких належить твоє серце”. Чорнобривці мої запашні, розкажіть про землю, з якої ваше насіннячко прилинуло в Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
