Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАМО - ВІКУ ТИ МІЙ Мамо - віку ти мій, Сива птице зозуле, Не зозуль, прочини у світанок вікно. Пережиті жалі ловлять літо заснуле, Пада листя з тополь, як в німому кіно. Тріпотить серед поля кофтина в горошок, Дріботить через гони дощинок горох. Із легеньких твоїх павутиночок-зморщок Можна виткати смуток на кілька епох. Від'їжджають літа, наче гарби по степу, Висне день тягарем на твоєму плечі. Налетять журавлі із голодного неба І насиплять тобі до порогу плачів. По тобі модельєри не шили костюми - Тільки труд по тобі, та чекання, та жаль... Ти ніде не була далі житньої думи, Так чому ж у очах кругосвітня печаль? Одбулося, пройшло, загубило начало, Вдосталь горя взяло, наробилось за всіх... Біля років моїх ти як доля стояла, Я ж невміло стою біля років твоїх. Мамо - віку ти мій, Сива птице зозуле, Не зозуль, прочини у світанок вікно. Пережиті жалі ловлять літо заснуле, Пада листя з тополь, як в німому кіно. Петро ЗАСЕНКО ДИТИНКА І МАТИ Дитинка і мати. Картина звичайна. А все ж наче сонця промінням осяйна. Блакитом мальована, сонцем залита і стяжками - чаром веселки сповита... Загорнена в вічність, в безмежні простори і краща, ніж земних мистців архитвори. В ній все те - найкраще, що має вселенна: її малювала рука божественна. Уляна КРАВЧЕНКО У дарунок від серця моїй дорогій матусі Стефанії Бабій і у щирій пошані світлої нам'яти Наталії Білоус спонзоруємо цю кольорову обкладинку. Лідія і Орест Білоуси.
Page load link
Go to Top