Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАМО - ВІКУ ТИ МІЙ Мамо - віку ти мій, Сива птице зозуле, Не зозуль, прочини у світанок вікно. Пережиті жалі ловлять літо заснуле, Пада листя з тополь, як в німому кіно. Тріпотить серед поля кофтина в горошок, Дріботить через гони дощинок горох. Із легеньких твоїх павутиночок-зморщок Можна виткати смуток на кілька епох. Від'їжджають літа, наче гарби по степу, Висне день тягарем на твоєму плечі. Налетять журавлі із голодного неба І насиплять тобі до порогу плачів. По тобі модельєри не шили костюми - Тільки труд по тобі, та чекання, та жаль... Ти ніде не була далі житньої думи, Так чому ж у очах кругосвітня печаль? Одбулося, пройшло, загубило начало, Вдосталь горя взяло, наробилось за всіх... Біля років моїх ти як доля стояла, Я ж невміло стою біля років твоїх. Мамо - віку ти мій, Сива птице зозуле, Не зозуль, прочини у світанок вікно. Пережиті жалі ловлять літо заснуле, Пада листя з тополь, як в німому кіно. Петро ЗАСЕНКО ДИТИНКА І МАТИ Дитинка і мати. Картина звичайна. А все ж наче сонця промінням осяйна. Блакитом мальована, сонцем залита і стяжками - чаром веселки сповита... Загорнена в вічність, в безмежні простори і краща, ніж земних мистців архитвори. В ній все те - найкраще, що має вселенна: її малювала рука божественна. Уляна КРАВЧЕНКО У дарунок від серця моїй дорогій матусі Стефанії Бабій і у щирій пошані світлої нам'яти Наталії Білоус спонзоруємо цю кольорову обкладинку. Лідія і Орест Білоуси.
Page load link
Go to Top