Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Галі Левицької, і можна тільки робити власні припущення та висновки, спираючись на їхні програми. 1946-1949 pp. - останній спалах творчої активности Галі Левицької. З усім запалом, як ніби й не було тяжких воєнних випробувань, вона береться до налагодження консерватор ської освіти і відродження музичного життя у Львові. У 1946-1947 pp. Галя Левицька працює не тільки професором катедри фортепіяна, але й деканом, що дає їй можливість проводити більш широку організаційну роботу для під вищення музичного рівня як студентів, так і викладачів. Приклад, як завжди, надає влас- ною роботою. Восени 1946 р. влаштовує три власні тематичні концерти. Водночас розпо чинає тематичні академконцерти студентів свого класу. Ще більшого маштабу набуло проведення зусиллями викладачів катедри циклу концертів-семінарів світової фортепія- нової музики. Велика ініціятивність україн ського інтелігента неминуче мусіла викликати підозріле ставлення спецслужб, які активно працювали у повоєнному Львові. їхні акції ускладнювали роботу Галі Левицької, підри вали здоров’я. У червні 1949 р. Галя Левицька перенесла операцію апендициту і за якийсь час після операції померла у лікарні. Життєвий шлях артистки обірвався несподівано у той час, коли вона була сповнена творчих планів і снаги до їхнього виконання. У панорамі музичного життя Галичини другої чверті XX ст. Галя Левицька зали шилася визначною, по-своєму унікальною осо бистістю, а її діяльність як піяністки-новатора і просвітника відіграла важливу роль. Вільна від поверховної ефектовности інтерпретація піяністки була спрямована на осягнення як найглибшого задуму твору, його концепції, а не блискучої зовнішності. Могутнє звучання фортепіяно з багатою палітрою тембрових барв не було розраховане на те, щоб тішити слух, а будило увагу слухача, змушувало заду матися над виконанням. Особливою заслугою Галі Левицької стала її самовіддана робота з концертного виконання української музики. Вона була першою піяністкою, що стала грати цілі концертні програми з української музики, здійснила близько двадцяти прем’єр великих творів українських композиторів. Ім’я львів ської піяністки Галі Левицької достойно вхо дить до числа імен тих історичних діячів, які творили українську культуру середини XX ст. на світовому рівні. Левицька Галя. Жінка-мистець як мати. Нова Хата. 1938 1 травня, ч. 9. с.З. Крушельницька Л. Рубали ліс... Львів, 2001. Барвінський В. Концерт Галі Левицької. Діло. 1927. 15 листопада, ч. 255. Рудницький А. Нові напрямки в музичному мистецтві. Діло. 1932. 21 січня. Ч. 13. 6 Христина Дебарі. “Квіти в синій вазі”. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top