Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ Ганна Симоненко згадувала, що не раз їй глупої ночі снився страшний сон: Василь тоне... В дитинстві він перепливав Удай, прив’язавши до спини весло... Зоряна Волос Найдорожча! У болях Ти мене на світ привела і потім цілий час боліло в Тебе серце... Чомусь так хочеться мені написати лист до Тебе, моя Мамо! В Америці День Матері відзначають дуже врочисто. У церквах відправляються Богослуження за матерів, діти ста раються бути зі своїми мамами, моляться за них, обдаро вують... І я хотіла б Тобі, дати у цей день дарунок, такий як колись: Твої улюблені квіти з-під снігу - підсніжки... Проте, я Тобі, Нене, розказую мою тяжку тугу, що мов туман снується за мною з того часу, як Ти відійшла від нас... Згадую хвилину прощання. Мело снігом, хоч був на Україні місяць квітень. Ти завинула мене у теплу хустку, щоб доня не простудилася. Ти йшла зі мною твердими кроками по слизь кому льоду, падав тихо сніг... І ось автобусна зупинка. Я відчувала, як не хотіла Ти мене відпускати, хотіла загорнути, як маленьку пташину, під своє крило. Я стояла, як закам ’яніла. Вже не хотілося ніякої подорожі в Америку, нічого... Ти ніжно торкнула устами моє чоло. Якби у цю хвилину хтось підказав мені, що це останній Твій поцілунок... Моя дорога Матусю! Твоя на вид слабосила доня виросла на сильну настільки, що витримала багато лиха на свойому шляху. Часто боліло Твоє серце за батька, який відійшов так рано, за трьох доньок, яких вивела у світ... Це було дуже давно. Пригадую, як малою дитиною врізала палець. Текла кров і, як звичайно, крику було більше ніж болю. Я прибігла до Тебе з плачем, Твій жалісний вигляд видався мені тоді такий страдницький. Ти взяла мене за руку поцілувала зранене місце і сказала ніжно ‘Бідна ти, моя дитино!” Я вважала тоді, що ці слова зробили чудо, мені здалося, що палець перестав боліти. Кожен раз у мойому життя, коли було особливо важко, я телефонувала за тисячі кілометрів і Ти невідомими силами забирала від мене біль, чи розуміла мою радість... Навіть тепер, коли Тебе вже немає, дорога Матусю, я молюся щовечора і ніби говорю з Тобою, та вже не чую дорогих мені слів “Бідна ти моя дитино ”. Але Ти і далі помагаєш мені переносити всі життєві турботи, і я сьогодні дякую Тобі! Не бійтесь мамо, не треба. Це сниться в нічній імлі: я кинувся в річку неба з обманутої землі. Я мусив протяти, мамо, цю прокляту нуртину. Не вірте лихому вітру, що я в цій воді тону. Несе мене в цім потоці безвічна будуччина, та хлопці на тому боці тримають мені човна. А там, де мені на ребра кували гаки й гачки, мої двадцять вісім років на березі, як свічки. Прости, мій маленький сину, що мало з тобою був. Втішайся, газетне рабство, що я тебе врешті збув. Приручені патріоти, на вас не тримаю зла. Пливе моя юна доля, прив’язана до весла. Весло моє, Україно, прив’язане до плечей, роззявила ніч на тебе порожні роти печей. А там, за пітьмою, в схроні, де писані тереми, фарбований лис на троні брехню заїда людьми. Весло моє, Україно, ми випірнем з цього сну, прив’язаний словом болю я в хвилі не потону. Та дуже скажені води і безмір широчини, а хлопці на тому боці, у хлопців були човни. Неси мене, Україно, повз ідолів гаманця. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2003 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
