Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТЕФАНІЯ ГНАТЧЕНКО 20 жовтня 2002 р. після довгої недуги померла Стефанія Гнатченко. Зустрілася вже зі своїм чоловіком, який відійшов у вічність шість місяців тому. Стефанія з дому Костур народилася в Україні в селі Кобиловолоки поблизу Тере- бовлі на Тернопільщині. Дитинство вона про вела із сестрами і братами серед багатих садів, якими славилася Теребовлянщина. Батько Стефанії був малярем-іконописцем і ще перед Першою світовою війною виїхав до Канади, де розмальовував ікони у церквах. Після закін чення початкової школи Стефанія закінчила середню освіту в Дрогобичі. Воєнні події змусили родину залишити рідний край. Стефанія опинилася в Німеччині, де вивчала малярство, успадкувавши хист від батька. 1950 р. вона переїхала до Нью-Йорку і дістала першу працю маляра у театрі. 1952 р. одружилася з Михайлом Гнатченком. Вечора ми вчилася на інженерських курсах, а згодом дістала державну працю у т. зв. “Корпусі інже нерів”, де працювала до пенсії. 1985 р. Стефанія стала членкою 1-го Від ділу СУА, в якому через декілька років була стипендійною, імпрезовою референткою, чле ном Контрольної комісії. Постійно відвідувала сходини Відділу, дарувала свої твори на “фестивалі14 та фінансово підтримувала Відділ. Спокійна і добрзичлива, глибоко релігійна та скромна, вона була приємною у співпраці та шанованою серед членок. Дбайливо довгі роки опікувалася хворим чоловіком, а захворівши, спокійно переносила свої страждання. Відпроваджуючи її у вічність, з великим жалем у серці прощаємося з дорогою нашою Стефанією. Вічна їй пам’ять! 22 грудня 2002 р. з волі Всевишнього відійшла від нас довголітня членка 89-го Відділу ім. Лесі Українки в Кергонксоні, Н.-Й. Ярослава Крижановська з дому Томашівська. Народилася Ярослава 1 листопада 1919 р. у селі Рожно в Галичині у родині священика о. Петра і Ольги Томашівських. Шкільні роки провела у Станіславові, де закінчила гімназію Рідної школи. 1940 р. одружилася з д-ром Миколою Крижановським. У часі воєнної хуртовини подружжя покинуло рідну землю та опинилося у переселенчих таборах в Німеччині. 1949 р. прибули до Америки і поселилися в Нью- Йорку. 1976 р. замешкали у Кергонксоні, Н.-Й. Ярослава включилася в громадське життя: вступила до місцевого Відділу СУА, стала членом Марійської Дружини, де була довголітнім скарбником. У Відділі була взірцевою членкою, виконувала всі обов’язки та завдання, брала участь у всіх заходах Відділу, сумлінно від відувала сходини. Ярослава була спокійної вдачі, втішалася успіхами своїх дочок Люби і Тамари, любила онуків. Важка недуга не дозволила їй дальше працювати для своєї організації, проте вона завжди цікавилася діяльністю Відділу. Під час похоронних відправ на місце вому цвинтарі з великим жалем прощалися з Ярославою товаришки зі шкільних часів, членки Відділу, громада. Висловлюємо глибокі співчуття д-рові Миколі з родиною. Михайлина Барон, пресова референтка. зо “НАШ Е Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2003 Лідія Маґун, Почесна членка СУА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
