Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Високоосвічена інтелігенція не тільки сама дбає про те, щоб залишити по собі доку ментований слід, але і збирає і переховує листи від визначних своїх сучасників. Чита ючи багатотомне листування Вірджінії Вулф, наприклад, я думала не тільки про цю велику письменницю сучасної англійської літератури, але і про тих її сучасників, що не тільки купували і читали її книжки, але і збирали для майбутнього її записки і листи. В українській інтелектуальній історії такої документації значно менше. І не тільки тому, що ми маємо невелику верству справж ньої інтелігенції, яка культуру вважала б органічгою потребою щоденного життя, але також і тому, що ворожі тоталітарні системи вміли підступно використовувати правдиву документацію як corpus delicti в надуманих кримінальних процесах. І тому документацію власного життя люди часто свідомо нищили, листи палили, щоб самим не бути спаленими на автодафе модерної інквізиції. Одною із найцікавіших книг, виданих за минуле століття в діяспорі є “Леся Українка: Хронологія життя і творчости” - великий, понад 900 сторінок, том листів Лариси Косач- Лесі Українки, що їх упорядкувала і зреда гувала її сестра Ольга Косач-Кривинюк. Ви дала цю книгу Українська Вільна Академія Наук у США ще 1970 р. Читала я цю книгу із великим захопленням: здалося мені, що з усіх творів Лесі Українки - ці листи, можливо, найцікавіші. Упорядковані в хронологічному порядку, вони читаються майже як доку ментальна автобіографія і змальовують перед очима вдумливого читача живий портрет Лариси Косач. А була це багатогранна осо бистість, людина високого інтелекту і, незва жаючи на довголітню хворобу, людина життєздатна і життєрадісна, зарадна і енер гійна, послідовна у своїх поступових пере конаннях, незалежна у своїх самостійних оцінках. Не була Леся Українка, як хвалив її Іван Франко, “найбільшим мужчиною в укра їнській літературі”, а була, навпаки, передусім жінкою, і то жінкою сміливого почуття й живого темпераменту, що мала відвагу іти за голосом свого серця вспереч суспільному і родинному конформізмові. “Листи так довго йдуть: знадоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці у Празі”, що появилися 2002 р. як видання Союзу Українок Америки, можна розглядати як своєрідне доповнення до “Хронології життя і творчости”, - книжки, що вийшла друком тридцять два роки тому. Є одначе дві поважні різниці між цими виданнями. По-перше, всупереч популярній реклямі, листів самої Лесі Українки у виданні празького архіву є тільки чотири. По-друге, листи тут упорядко вані не за хронологічним принципом Лесиної біографії, і тому читач не вловлює напруження повного трагічного драматизму її життя. Чотири листи Лесі Українки, включені у нове видання, не є першодруками: вони вже були друковані у “Хронології'”, але тут вони подані у повнішній версії і є свідченням і виправ ленням не надто похвального факту, що Ольга Косач-Кривинюк, очевидно, зробила певні скорочення в листах Лесі Українки, вилучу- ючи-цензуруючи з них деякі особисті пасажі. Том листів празького архіву - це, пе редусім, листування родини Косачів: є чимало листтів адресованих самій Лесі Українці, є листи від і до її батьків, братів і сестер. Найбільше в книзі листів Ольги Драгоманової- Косач (Олени Пчілки), її дочок Ольги Косач- Кривинюк та Ізидори Косач-Борисової, її чоловіка Петра Косача, її синів Михайла і Миколи Косачів. Листування празького архіву покриває час від 1881 до 1944 p., отже понад 50 років, при чому треба мати на увазі, що Леся Українка померла вже в 1913 р. Най більшу користь і приємність матимуть ті чи тачі, які читатимуть знайдені у Празі листи, разом із “Хронологією життя і творчости Лесі Українки” та рівночасно виданою у Львові 1999 р. книжкою Івана Денисюка і Тамари Скрипки п. н. “Дворянське гніздо Косачів”. Бо рід Драгоманових-Косачів в інтелектуальній історії України справді унікальний. З нього вийшли або з ним пов’язані через одруження такі славні люди, як Михайло Драгоманов, його сестра - Олена Пчілка, її і Петра Косача діти - Леся Українка, Михайло Косач-Обач- ний, університетський професор-фізик, але рівночасно й активний літератор-перекладач, його дружина - письменниця, що писала під “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2003 11
Page load link
Go to Top