Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛІСОВЕ ОЗЕРО ХУДОЖНИКИ Прийшов дощ Під вікно, Звісив темне Полотно, Прилетіли Веселики, Змалювали Веселку. Христина Дебарі. “Кет скільський пейзаж”. С ЕР Ц Е М АТЕРІ Одного разу сидів я на лавочці в парку. Недалеко мене на гілці дерева сіла синичка. Вона тримала в дзьобику хробачка. Десь роздобула собі на сніданок. Раптом із землі почувся писк горобеняти. Я підійшов до нього. Воно, видно, впало десь із гнізда. Горобеня було ще неопірене й вернутись до гнізда само не могло. Несподівано на синичку, що сиділа на гілці, напав горобець. Він хотів відняти в неї хробачка. Синичка не хотіла дати. Між ними зчинилась бійка. І тоді хробачок із дзьобика синички випав на землю. Бійка тривала ще довго. Вкінці горобець утік у кущі. Синичка заспокоїлась. Вона розглянулась і злетіла на замлю. У траві знайшла свого хробачка. Побачило це горобеня. Воно роззявило дзьобика й пищало. Горобеня хотіло їсти. Синичка зупинилася. Горобеня тріпотіло крильцями в траві, хотіло до синички. Синичка підскочила до горобеняти. Вона ткнула в роззявлений ротик горобеняти свого хробачка. Потім щось пропищала, спурхнула і зникла. Я подумав: синичка із старим горобцем билась, не хотіла віддати йому свого хробачка, а маленькому горобеняті сама ткнула в дзьобик. Чому це так? За Петром ХОДЧЕНКОМ Воно таке глибоке, Аж обертом очі йдуть, - Он сосни які високі, І то Вершками дна не дістають. “НАШ Е Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2003 35
Page load link
Go to Top