Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІДІЙШЛИ Y ВІЧНІСТЬ У - ' ЛІДА ЛЕМІШКА 31 листопада 2002 р. відійшла у вічність в м. Балтиморі св. п. мґр. Ліда Лемішка. Вона народилася у священичій родині о. Івана і Олени (з дому Когут) Блавацьких в селі Тов стеньке на Тернопільщині. Закінчила гімназію в Станиславові, а відтак фармацевтичний від діл Львівського медичного інституту. Наприкінці Другої світової війни родина Блавацьких опинилася в таборі переміщених осіб в Німеччині. 1940 р. Ліда одружилася з лікарем Андрієм Лемішкою. Молоде подруж жя приїхало до Америки і замешкало у Філядельфії. Незважаючи на складні умови життя, Ліда включилася у громадську працю СУА. У грудні 1953 р. народився син Ігор. У тому часі д-р Андрій Лемішка продовжував професійне стажування в Трентоні, Н. Дж., а у 1955-1956 pp. був на військовій службі. У березні 1957 р. родина переселилася до Бал тимору і тут Ліда продовжувала працювати у 59-у Відділі СУА. Кількаразово була вибрана головою, а пізніше аж до останніх днів була культурно-освітньою референткою. Була укра їнською патріоткою з виробленим почуттям обов’язку служити свойому народові. Мала свої переконання і в громадській праці завжди шукала шляхів порозуміння, щоб вислід праці був на користь громади. У цьому допомагав їй вроджений такт і особиста культура. Багато уваги приділяла молоді, радо готувала пластову молодь до Орлекіяд, готу вала студентів до монтажів творів Івана Франка, на презентацію дебютанток до но ворічних вечорів. Ліда була щирою християнкою, вірною дружиною, люблячою матір’ю, яка виховала сина Ігоря відомим науковцем, професором молекулярної біології в Прінстонському уні верситеті. Після проголошення Незалежності Укра їни Ліда кілька разів відвідувала Батьківщину, чекаючи її відродження, радіючи звукам української мови на вулицях Києва. Була оптимісткою, тішилася відновленням Києво- Могилянської академії, відновленням та поширенням Союзу Українок. Була переко нана, що в цей важкий час потрібно допо магати сиротам, студентам, людям похилого віку, а тим більше людям у місцевостях, які потерпають від природнього лиха. Ще у вересні цього року Л. Лемішка цікавилася як проходить фестиваль у нашому місті, в якому брав участь наш Відділ для поповнення каси. 21 листопада її не стало. Осиротила чо ловіка д-ра Андрія, сина Ігоря, сестру д-ра Дарію Коструб’як та родину. Осиротила нас - союзянок. Уся українська громада ще довго відчуватиме брак її оптимістичного, автори тетного слова. Віримо, що Її згадуватимуть як людину обов’язку у праці для ближнього, для своєї Батьківщини. Вічна їй пам’ять! Раїса Зелинська, пресова референтка. НАШ Е Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2003 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
