Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛІСОВЕ ОЗЕРО ХУДОЖНИКИ Прийшов дощ Під вікно, Звісив темне Полотно, Прилетіли Веселики, Змалювали Веселку. Христина Дебарі. “Кет скільський пейзаж”. С ЕР Ц Е М АТЕРІ Одного разу сидів я на лавочці в парку. Недалеко мене на гілці дерева сіла синичка. Вона тримала в дзьобику хробачка. Десь роздобула собі на сніданок. Раптом із землі почувся писк горобеняти. Я підійшов до нього. Воно, видно, впало десь із гнізда. Горобеня було ще неопірене й вернутись до гнізда само не могло. Несподівано на синичку, що сиділа на гілці, напав горобець. Він хотів відняти в неї хробачка. Синичка не хотіла дати. Між ними зчинилась бійка. І тоді хробачок із дзьобика синички випав на землю. Бійка тривала ще довго. Вкінці горобець утік у кущі. Синичка заспокоїлась. Вона розглянулась і злетіла на замлю. У траві знайшла свого хробачка. Побачило це горобеня. Воно роззявило дзьобика й пищало. Горобеня хотіло їсти. Синичка зупинилася. Горобеня тріпотіло крильцями в траві, хотіло до синички. Синичка підскочила до горобеняти. Вона ткнула в роззявлений ротик горобеняти свого хробачка. Потім щось пропищала, спурхнула і зникла. Я подумав: синичка із старим горобцем билась, не хотіла віддати йому свого хробачка, а маленькому горобеняті сама ткнула в дзьобик. Чому це так? За Петром ХОДЧЕНКОМ Воно таке глибоке, Аж обертом очі йдуть, - Он сосни які високі, І то Вершками дна не дістають. “НАШ Е Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2003 35
Page load link
Go to Top