Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Високоосвічена інтелігенція не тільки сама дбає про те, щоб залишити по собі доку ментований слід, але і збирає і переховує листи від визначних своїх сучасників. Чита ючи багатотомне листування Вірджінії Вулф, наприклад, я думала не тільки про цю велику письменницю сучасної англійської літератури, але і про тих її сучасників, що не тільки купували і читали її книжки, але і збирали для майбутнього її записки і листи. В українській інтелектуальній історії такої документації значно менше. І не тільки тому, що ми маємо невелику верству справж ньої інтелігенції, яка культуру вважала б органічгою потребою щоденного життя, але також і тому, що ворожі тоталітарні системи вміли підступно використовувати правдиву документацію як corpus delicti в надуманих кримінальних процесах. І тому документацію власного життя люди часто свідомо нищили, листи палили, щоб самим не бути спаленими на автодафе модерної інквізиції. Одною із найцікавіших книг, виданих за минуле століття в діяспорі є “Леся Українка: Хронологія життя і творчости” - великий, понад 900 сторінок, том листів Лариси Косач- Лесі Українки, що їх упорядкувала і зреда гувала її сестра Ольга Косач-Кривинюк. Ви дала цю книгу Українська Вільна Академія Наук у США ще 1970 р. Читала я цю книгу із великим захопленням: здалося мені, що з усіх творів Лесі Українки - ці листи, можливо, найцікавіші. Упорядковані в хронологічному порядку, вони читаються майже як доку ментальна автобіографія і змальовують перед очима вдумливого читача живий портрет Лариси Косач. А була це багатогранна осо бистість, людина високого інтелекту і, незва жаючи на довголітню хворобу, людина життєздатна і життєрадісна, зарадна і енер гійна, послідовна у своїх поступових пере конаннях, незалежна у своїх самостійних оцінках. Не була Леся Українка, як хвалив її Іван Франко, “найбільшим мужчиною в укра їнській літературі”, а була, навпаки, передусім жінкою, і то жінкою сміливого почуття й живого темпераменту, що мала відвагу іти за голосом свого серця вспереч суспільному і родинному конформізмові. “Листи так довго йдуть: знадоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці у Празі”, що появилися 2002 р. як видання Союзу Українок Америки, можна розглядати як своєрідне доповнення до “Хронології життя і творчости”, - книжки, що вийшла друком тридцять два роки тому. Є одначе дві поважні різниці між цими виданнями. По-перше, всупереч популярній реклямі, листів самої Лесі Українки у виданні празького архіву є тільки чотири. По-друге, листи тут упорядко вані не за хронологічним принципом Лесиної біографії, і тому читач не вловлює напруження повного трагічного драматизму її життя. Чотири листи Лесі Українки, включені у нове видання, не є першодруками: вони вже були друковані у “Хронології'”, але тут вони подані у повнішній версії і є свідченням і виправ ленням не надто похвального факту, що Ольга Косач-Кривинюк, очевидно, зробила певні скорочення в листах Лесі Українки, вилучу- ючи-цензуруючи з них деякі особисті пасажі. Том листів празького архіву - це, пе редусім, листування родини Косачів: є чимало листтів адресованих самій Лесі Українці, є листи від і до її батьків, братів і сестер. Найбільше в книзі листів Ольги Драгоманової- Косач (Олени Пчілки), її дочок Ольги Косач- Кривинюк та Ізидори Косач-Борисової, її чоловіка Петра Косача, її синів Михайла і Миколи Косачів. Листування празького архіву покриває час від 1881 до 1944 p., отже понад 50 років, при чому треба мати на увазі, що Леся Українка померла вже в 1913 р. Най більшу користь і приємність матимуть ті чи тачі, які читатимуть знайдені у Празі листи, разом із “Хронологією життя і творчости Лесі Українки” та рівночасно виданою у Львові 1999 р. книжкою Івана Денисюка і Тамари Скрипки п. н. “Дворянське гніздо Косачів”. Бо рід Драгоманових-Косачів в інтелектуальній історії України справді унікальний. З нього вийшли або з ним пов’язані через одруження такі славні люди, як Михайло Драгоманов, його сестра - Олена Пчілка, її і Петра Косача діти - Леся Українка, Михайло Косач-Обач- ний, університетський професор-фізик, але рівночасно й активний літератор-перекладач, його дружина - письменниця, що писала під “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2003 11
Page load link
Go to Top