Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ А Н Н А К У Ч М А 10 серпня 2002 р. відійшла у вічність довго літня членка 22-го Відділу СУА Анна Кучма. Виростала Анна у Підгайцях на Тернопільщині у родині Свінціцьких, де шанували рідну мову і куль туру. Пізнавши красу народного мистецтва під впли вом родички о. Княгиницького, вона пронесла любов до мистецтва упродовж цілого життя. Воєнні події змусили родину податися на Захід (двох братів заарештовано і вислано в Сибір). 1944 р. Анна опинилася в переселенчому таборі в Реґенсбур- зі, де працювала аж до ліквідації цього табору. 1949 р. з чоловіком Григорієм, синами Григорієм і Романом та донькою Ярославою виїхали до Америки і замеш кали у Чікаґо. Тут, крім заробітної праці у крамниці “Маршал Філд”, щоденних обов’язків матері і дружини, Анна знаходила час і охоту включитися в активне життя 22-го Відділу СУА. Майже від його заснування точно виконувала обов’язки своєї референтури, була взірце вою членкою, жертовною, глибоко віруючою і шану ючою усе, що рідне. Говорити про Анну Кучму зна чить говорити про її працю в ділянці українського народного мистецтва. Слово “праця” можна замінити словом “любов”, бо лише так можна визначити цей особливий зв’язок, який упродовж життя єднав Анну із мистецтвом вишивки. Крім прикрашення своєї домівки, щедрих дарун ків для церкви, вона радо ділилася своїми витворами не лише з українською громадою, але і з американ цями. Мала ряд індивідуальних і збірних виставок в Українському Національному музеї, на Міжнародному фестивалі у Нейві-Пір, в Колюмбійському коледжі, де репрезентувала українське народне мистецтво, в Чікаґських бібліотеках, в Американському Текстиль но-мистецькому центрі. Завершенням невтомної праці було надання Анні Кучмі 1991 р. нагороди “Нейшенел Герітедж Фелловшіп” штатовою Іллінойською Радою для справ мистецтва, призначення їй ґренту для даль шої праці із титулом “Мастер Крафтсман”. “Признання за виняткове і послідовне надбання в ділянці етнічно- народного мистецтва” - записано в почесній грамоті. Тривала недуга не дозволила Анні бути актив ною далі, та все ж таки вона цікавилася справами Відділу і місцевої громади. За словами дочки Ярос- лави-Лялі, “для мами найбільше важливими були ро дина, церква, народні традиції і українське мистец тво”. Відійшла від нас назавжди, але вартості, збере жені і плекані нею упродовж цілого життя, зали шаться у нашій пам’яті назавжди. Мирослава Шевчик, пресова референтка. А Н А С ТА ЗІЯ М Е Р Е Щ А К І знову білим квітом прощалися союзянки зі своєю посестрою Анастазією Мерещак, яка відійшла у вічність 23 січня ц. p., проживши 78 років. Наро дилася Анастазія в Західній Україні, де закінчила серед ню школу і вийшла заміж. З початком Другої світової війни молода родина подалася на еміграцію. Доля не була ласкавою для Анастазії, - у війні загинув чоловік. Молода вдова з маленькою донеч кою Анною і родичами виїхала до США і поселилася в Гартфорді. Довший час працювала в компанії Кар- ліневіт у відділі продукції. 1968 р. Анастазія одружилася з Володимиром Мерещаком, народився у них син Ігор. Незважаючи на родинні обов’язки, вона знаходила час на громад ську працю. Була глибоко віруючою християнкою, належала до української Католицької церкви св. Ми- хаїла. Анастазія розуміла важливість зорганізованого жіноцтва і була довголітньою членкою 49-го Відділу Союзу Українок Америки. Радо і сумлінно викону вала обов’язки у Відділі. Доживши пенсійних років, родина Мереіцаків переїхала у Фльоріду і замешкала в місті Ворм- Мінерал-Спрінг. Тут, ставши парафіянкою україн ської Католицької церкви св. Марії, Анастазія віддано працювала для розвитку цієї нової парафії. Була активним членом Патріяршого Товариства. 1991 р. із заснуванням 56-го Відділу СУА в Норт-Порті Анастазія стала його членкою і пра цювала у референтурах суспільної опіки і госпо дарській, радо допомагала при влаштуванні різних заходів і базарів. Довгі роки Анастазія була спонзором Стипен дійної акції СУА, допомагала сиротам і особам, що потерпали від негараздів в Україні. У пам’яті союзянок св. п. Анастазія залишиться як працьовита і жертовна громадянка. Залишила в смутку дочку, сина, семеро онуків і троє правнуків. Прощальне слово на панахиді виголосила голова Відділу Христина Лазор і поклала у домовину грудку землі з України. Вічна їй пам’ять! Марія Наваринська, пресова референтка Відділу. Н А Ш Е Ж И Т Т Я ”, Л И П Е Н Ь -С Е Р П Е Н Ь 2003 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
