Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Ділимося сумною вісткою з член ством СУА, що 15 січня ц. р. відійшла у вічність по довгій і тяжкій недузі довго літня членка 66-го Відділу Ростислава Яхницька, з Борсів, в Міннеаполісі, Мінесота. Народилася Слава в Чорткові Тернопільської обпасти 20 листопада 1915 р. в родині Антона і Анни Захарчук Борсів. Там ходила до народної та торговельної школи. Опісля вчилася на курсах Маслосоюзу у Львові, по закін ченні яких працювала у Маслосоюзі. Маючи гарний голос постійно спі вала в хорі. В 1939 р. вийшла заміж за Осипа Яхницького. Бог поблагословив їх сином Любком та донею Танею. В 1944 р. Яхницькі залишили рідні сто рони та подалися на еміґрацію до Ні меччини. За старанням брата о. Борси в 1946 році приїхали до Америки і по селилися в Нью-Гейвені, Конн. Там на родилися син Антін і доня Марійка. Слава працювала і виховувала дітей в релігійному та патріотичному дусі. По приїзді до Америки включилася в церковне та громадське життя: стала однією із засновниць 66-го Відділу та була довший час його головою, нале жала до Окружної Управи СУА Нової Англії, співала в хорі СУА "Ластівка" і церковному хорі при церкві св. Михаїла, була головою сестриць "Непорочного Зачаття", скарбничкою танцювальної групи "Веселки". В похоронному заведенні Селен- тано 16 січня ц. р. о 7-ій год. вечора була відправлена Панахида. Похорон відбувся 17-го січня в українській като лицькій церкві св. Архистратига Миха їла в Нью-Гейвені, а відтак на цвинтарі св. Лаврентія у Вест Гейвені, Коннек- тикат. Покійна залишила у глибокому смутку чоловіка — друга життя, брата о. Антона Борсу, дітей, внуків та прав нуків, своїх сестер та посестер союзя- нок 66-го Відділу. Спи спокійно, Славцю, нехай чужа земля буде тобі легеньким пером! Марія Висовська, пресова референтка. З великим жалем ділимося сумною вісткою, що після тяжкої недуги 10 серпня 1996 р. відійшла у вічність бл. п. Любомира Ярослава Дармограй, активна членка 1-го Відділу СУА в Нью-Йорку. Народилася Любомира 12 травня 1932 р. в Білостоці в Польщі, у родині книговода Окружного Союзу Коопе ратив у Стрию Романа Гарасимова, який був сином відомого адвоката і громадського діяча Антона Гараси мова та учительки Марії з дому Чичун. Початкову школу закінчила у Стрию. Під час Другої світової війни родина виїхала на Захід і згодом опинилася в таборі Ашафенбурґ в Баварії, де Люба ходила до гімназії. Там вступила до Пласту, до 6-го Куреня ім. Лесі Україн ки. Здала дві проби і одержала ступінь пластунки-розвідниці. За зразкову пра цю курінного діловодства дістала наго роду "Третє пластове відзначення”, а за добросовісне і точне виконання обов’язків курінного писаря і скарбника — "Четверте пластове відзначення”. Не маючи можливости повернутися в Україну, разом з батьками і сестрою Дарією виїхала в 1949 р. до Америки і замешкала в Нью-Йорку. Повернулася знову за шкільну лавку і два роки хо дила до "Севард Парк Гайскул”, який закінчила з відзначенням. Відтак про довжувала студії в Гантер Коледжі в Нью-Йорку, де студіювала психологію. В 1954 р. Любомира одружилася з Ярославом Дармограєм. Через родинні обов’язки перервала науку. Опікува лася старенькою мамою та трьома дітьми — Христею, Мартою і Андрієм, яким разом із чоловіком дала вищу освіту. Любомира була дуже релігійною і відданою в родинному житті людиною, любила чоловіка, своїх дітей, а також невістку, двох зятів, трьох внуків і одну внучку. До 1-го Відділу вступила в 1980 р. і відразу включилася в активну працю, увійшла до Управи, як організаційна ре ферентка, а потім 6 років була заступни цею голови. Обов’язкова, привітна, жерт- венна та приємна у співпраці, вона мала всі дані стати головою Відділу, але здо ров’я її не поліпшувалося... Ми втратили працьовиту, дорогу членку. В похоронному заведенні бл. п. Любомиру Дармограй прощали голова Відділу Лідія Маґун. На Панахиді та похороні численна участь членок 1-го Відділу була доказом, як ми всі любили Любу, цінили її працю, її щиросердечне ставлення до нас. Родина і членки 1-го Відділу СУА сповнені великим смутком, бо вона ще молодою нас всіх залишила, а також дуже потрібна була родині і нам, могла ще багато зробити доброго. Але мусимо покоритися Божій волі та просити Всевишнього, щоб прийняв її до Свого царства, а чужа, але гостинна американська земля нехай буде дле неї легкою. Вічний спокій їй і світла пам’ять про неї! Лідія Маґун Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
