Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка 1989 р. ДОЛЯ НА РУШНИКОВІ Фото Сергія Марченка. Київ, 1990. Photo: Serhii Marchenko. Kyiv, 1990. Декоративними рушниками накривають хліб на столі або й просто стелять поверх скатертини. Раніш до кожного свята, особливо великого, ткали спеці- яльні рушники, тому, звичайно, вони прибирали і певну назву: ’’журавлині”, ’’лиштв’яні”, ’’шиті”, "кума чеві”, "коропова луска" тощо. Характерно, що оздоблювали не тільки світлиці хат, але й громадські споруди, скажімо, церкву, шко лу, хату-читальню тощо. Вішали їх і на придорожні хрести та на різні статуї святих. Знаменно, що й сьогодні народ наш і в горі, і в радості не розлучається з рушником. Згадаймо но- вочасне свято обжинок, пошанування переможців змагання хлібом-сіллю на рушникові, зустріч гостей із побратаних областей чи республік тощо. Він по- суті став не лише зворушливо-поетичною реліквією, а й національним символом наших одвічних традицій. Та коли народну пісню впродовж століть збирали і досліджували видатні вчені, патріоти-ентузіясти, то рушникові судилася далеко гірша доля. Масового збирання і дослідження рушників ніхто по-справжньому, по-науковому не проводив, коли не вважати на деякі поодинокі епізодичні стат ті з цього приводу та невеличкі колекції рушників, зібрані місцевими ентузіястами й вченими етногра фами, знавцями народного мистецтва — Яворниць- ким, Щербаківським, Біляшівським та деякими музе ями. Для української національної культури така не увага, а то й занедбання рушника — велика втрата, бо нині, коли б ми і захотіли зібрати з усієї республі ки справжні, самобутні українські рушники і дослі дити їх з наукового та мистецького погляду, це нам здебільшого вже не вдалося б зробити, — багато чо го справді вартісного уже зникло з побуту, а багато що переродилося, втратило самобутній характер. За довгі роки збирацької і дослідницької праці мені поталанило зібрати понад вісімсот оригіналь них рушників з різних областей і районів України. Тож, посилаючись на свою колекцію, хочу бо дай побіжно охарактеризувати манеру їх виконання. Рушники орнаментували тканням, вишивали декора тивною гладдю, київською та полтавською, гап тували. Часом в комбінованому декоруванні поєд нували ткання з вишивкою. Були рушники, вишиті хрестиком, вирізувані, мережані, вибійні, вишиті мі шурою або сухозлоттю (парчовими нитками), мальо вані або вибивані на папері, а чи й просто мальовані на стіні, декоровані засобами аплікації, ткання та вишивання разом, — на одному рушникові. І, нареш ті, рушники з декоративних тканин. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
