Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
М И Р ОС ЛА В ПЕТРІВ УКРАЇНА О. ОЛЕСЬ Вишиває осінь на канві зеленій Золоті квітки. Квіти оживають, і з дерев спадають Жовті нагідки, Яблука і груші падають на землю, Боки, спини б’ють. Л ю д и їх збирають, у мішки ховають, Кури їх клюють. Жито і пшеницю вже почастували Ціпом на токах. І для добрих шлунків винувате зерно Мелеться в млинах. Бавляться дітками, бавляться квітками, Раді всі батьки. Вишиває осінь на канві зеленій Золоті квітки. Під рідним небом жайворон співа. Я рад би знати тих пісень слова; Я слухав, чую: співала та пташина Одне святе слово: ’’Україна!” На ріднім полі шепчуть колоски, Я рад би знати тихі їх думки; Я слухав, чую: як кожна колосина Шептала тихо слово: ’’Україна!” У ріднім краю зелений гай шумить, Я знати рад, про що він мріє, снить... Я слухав, чув, як кожна деревина Шуміла ніжно слово: ’’Україна!” О, Боже! Дай повік любить той край. Де квітка, пташка і зелений гай, Де кожна вірна тій землі дитина Живе єдиним словом: ’’Україна!” Вітер носиться, літає, Топче луки і поля, Жовті трави пригинає, Лист зриває із гілля. То стирти, стоги розносить, То у сурми загуде, То в безсиллі заголосить І до лану припаде. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top