Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Йорку. Цю помилку повторив і автор цих рядків у ’’Молоді Україні” з 4 січня 1990 р. На щастя, це вия вилося саме помилкою — оригінал цієї Гравюри дій шов до наших днів і нині зберігається у відділі мистецтва Наукової бібліотеки імени Стефаника у Львові. Кілька місяців тому я мав можливість три мати її в руках. Цікава доля цього унікального твору, — про неї розповів мені завідувач відділу мистецтва цієї бібліотеки Степан Костюк. Десь у п’ятдесятих роках його попередник, нині покійний Ярослав Ян- чак, обстежував приміщення колишнього Онуфріївсь- кого монастиря Отців Василіян у Львові, перетворе ного на робітничий гуртожиток. На одному з підві конь звернув увагу на великий вазон з квіткою, який стояв на масивній, темній від часу, дошці. Ця дошка і виявилася оригіналом Гравюри Діонисія Сінкевича ’’Обитель Крехівська” — виготовлена вона з груші, її розміри 55 на 34 (см). На тильному її боці донині зберігся круг від горщика з квіткою. Потому, вже в 60-их роках, з цього дереворита було зроблено кілька десятків відбитків, які є в ряді музеїв та бібліотек республіки. Якщо ж врахувати, що відбитки цієї грав юри не раз друкувалися в давніх виданнях, зокрема в ’’Літературно-науковому віснику” за 1923 р. та в окремому відбитку праці Володимира Січинського "Архітектура Крехівського монастиря до деревориту 1699 року" (Львів, 1923 p.), то публікація 60-их років пройшла непоміченою і не спростувала версії про те, що оригінал роботи безслідно зник. Коли я тримав цей шедевр у руках, то не міг стримувати хвилювання і радів, що помилився. Один з небагатьох випадків, коли помилка приносить позитивні емоції. Саме про цей дереворит і зайшла мова в нас з нинішнім ігу меном Василіянського Крехівського монастиря св. Миколая магістром отцем Теодозієм, який водночас очолює і Вищу духовну семінарію. Ми зійшлися на тому, що ця робота має бути повернута її справжнім господарям — Отцям Василіянам у Крехівський мо настир, де вона посяде почесне місце у відроджува ному монастирському музеї, який наприкінці соро кових років, разом з багатющою бібліотекою, були знищені, розграбовані "войовничими атеїстами”. Сподіваємося, що і ця пропозиція швидко вті литься у життя — віримо, що незабаром ченці і вся братія та парафіяни монастиря зможуть милуватися цим шедевром і по ньому уявити свою обитель три ста літ тому. В отця Теодозія широкі пляни. Молодий, енер гійний, спортивної статури, він являє собою типовий приклад сучасного католицького місіонера, який зав жди тримає руку на пульсі часу. Йому 36 років, народився і виріс у Польщі, в українській родині, до прийняття чернечого чину мав ім’я Тарас, прізвище Янків. Освіту здобув у Німеччині та Італії. На Україні до цього ніколи не жив, але коли з’явилася можли вість відновити Крехівський монастир, з радістю при йняв пропозицію очолити цю нелегку справу і помі няв комфорт та добробут на вовчий закуток у лісі біля Крехова Нестеровського району Львівської обпа сти, з усіма проблемами нашої невлаштованости та бідами. Але він український патріот і вважає своїм синівським обов’язком взяти участь в нинішньому національному відродженні України. У Крехові живе з серпня минулого року, і за ці кілька місяців тут сталися разючі зміни. Почалася реставрація Мико лаївської церкви, яка вже стала діючим храмом, тут уже правиться. Отець Теодозій вважає, що вони від- реставрують за найближчі кілька років весь комплекс монастиря, відбудують напівзруйновані мури, вежі та інші приміщення, систему водопостачання тощо — для цього має намір запросити виконувати ці роботи спеціялізовані зарубіжні фірми. Вже частково впорядковано древній монастирський цвинтар. На черзі — рекультивація садово-паркового ком плексу з розкішними липовими алеями (саджанці для них сто років тому привозили аж з Франції). Крехівський монастир Отців Василіян був улю бленим місцем відпочинку митрополита Андрея Шеп- тицького, і він часто бував тут. У монастирській бі бліотеці працював Іван Франко та інші діячі нашої культури. Лекції тут читають кращі фахівці світу — доки ще не склався постійний викладацький персонал, семінаристи прослухали вже лекції богословів з Юго славії, Канади, Польщі, які допомагають колегам зі Львова готувати майбутню священицьку зміну, ін телектуальний центр Ордена Отців Василіян. Най здібніші семінаристи продовжать навчання за кор доном, зокрема у Ватикані. Отець Теодозій — реаліст. І оптиміст. Він вва жає, що добре буде, якщо весь курс навчання ви тримає половина семінаристів, решта ж відсіється на попередніх етапах за вісім років. У майбутньому ж на кількох факультетах має навчатися 300 семі наристів. Вони й стануть основою нині відроджу ваного, могутнього колись на Україні Ордена Отців Василіян, ордена просвітителів, винищених фізично майже поголовно каральними органами — полювання за ними тривало від 1946-го до сімдесятих років. "Останні з могікан", ветерани Ордена Отців Васи ліян, які стали ченцями чину святого Василія Ве ликого ще до 1946 року і уціліли в підпіллі, в та борах, засланнях, доживають віку в монастирях у Жовкві (Нестерові), Гошові. Та на зміну їм росте нова парость чистих душею і тілом, котрі обрали свій життєвий шлях в служінні Богу та його запо відям, а отже, і людям, і Україні. Те, що "садівниками” цієї нової парості є такі наставники, як отець Теодозій, додає оптимізму і віри в перемогу. В аскетично обставленій келії отця Теодозія дещо незвично виглядає сучасний комп’ютер з дисплеєм, принтером та іншим обладнанням. ’’Будемо займа тися видавничою діяльністю, — пояснив господар, — книгодрукування є давньою традицією Отців Василіян. Адже одним з основних напрямів нашої роботи завжди було просвітництво”.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
