Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ДО 1000-ЛІТТЯ ХРИСТИЯНСТВА В УКРАЇНІ ОЛЕКСАНДРА Ю. КОПАЧ Минуле і сучасне — це два крила для доброго польоту в майбуття. Василь Шевчук Незабаром будемо святкувати 1000-ліття хрис тиянства в Україні. Саме 988 p., князь св. Володи мир, монарх української держави, що тоді звалась Русь, або Руська Земля, удержавив християнську ві ру. А християнство властиво ширилось на наших землях вже в 1-му столітті, в часах Апостолів Ісуса Христа. Кому з нас невідома ’’леґенда” про св. апостола Андрія на Київських горах? У наших часах науково стверджено, що це не леґенда, а справжній історич ний факт. На Кубані, в колись удільному Тмуторо- канському князівстві, поширилась християнська віра вже в першому столітті по Христі. Папа св. Климен- тій у 100-му році по Христі помер в Кримі. Саме там апостоли слов’ян, Кирило і Методій, зустріли руси на, ченця Храбра, що мав перекладене слов’ян ською, себто староукраїнською мовою ’’руськими письменниками” Євангеліє і Псалтир. Від нього св. Кирило взяв для своєї азбуки деякі букви на озна чення звуків, яких у грецькій мові не було (напр. ш, щ, та інші). Знаємо, що спершу була в нас азбука — глаголиця, а потім поширилась т.зв. кирилиця, що її створив св. Кирило. Ще до св. Володимира, 50 років раніше, в договорах князя Ігоря з Візантією засвідчено, що в його дружині, серед послів були русичі-християни. Знаємо, що за св. Ольги в Києві була церква св. Іллі, християнське духовенство і, звичайно, визнавці нової віри. Та й сама вона була християнка. За її князівства у Києві був перший єпископ Адальберт з Німеччини. Отже, християнська віра була поширена в Укра їні ще до часів св. Володимира. Заслуга князів Воло димира в тому, що він удержавнив християнство в усій своїй країні. Українська церква, як стверджують історики, до 1051 р. була суверенна. Лише з ослабленням Руси, Візантія почала присилати своїх митрополитів до Києва. Згадати слід також важливий і цікавий факт, що в Україні не було повороту по поганської віри, палення і руйнування церков, як це, наприклад ста лося в Польщі. Можливо, тут відіграли ролю ще й ін ші чинники, на що вказує о. д-р Ярмусь у своїй книж ці "Духовість українського народу”. Він вияснює, що в так званій поганській релігії, у світогляді наших предків, були принципи — моральні основи христи янської релігії. Про це писали наші сусіди, зокрема греки. До них, до цих принципів, зачислюється: мо ральна чистота, подружня вірність, милостивість до людей, співчуття до горя і т.п. Знана була також віра в одного бога. Бог Сварог — бог неба, — він був най вищий — мав трьох синів; що звались: Дажбог, Ве- лес, Перун. Звичайно, крім них були менші без смертні істоти, як русалки, мавки, водяники та інші. Була й велика богиня — мати Лада, богиня любови, подружжя... Наші передхристиянські обряди й звичаї злили ся у течії часу з християнськими та створили пре красний духовий світ українського народу, відмін ний від інших народів, кожний бо нарід створив свій власний світогляд, свої звичаї, обряди. Згадати б, що, наприклад, Перун — це пророк Ілля, народжен ня Дажбога-Коляда — це Різдво Христове, і т.д. Значення християнства для України — величез не! По-перше, ввело воно український нарід і дер жаву в коло християнських народів і держав. Скрі пило нашу націю духово й політично. Далі, причини лось до величезного розвитку культури в усіх ділян ках. Розквітла архітектура, збудовано 400 церков у самому Києві, між ними св. Софія і манастир Печер- ська Лавра, розквітло малярство, в якому просла вився маляр Алімпій. Розвинулася церковна й світ ська музика. Піднісся рівень освіти, — держава дба ла про школи, де навчались не тільки хлопці, але й дівчата. Широко розквітла література, перекладна й оригінальна, з її літописами, повістями, славетним ’’Слово о полку Ігоревім”, збірниками. Під час татарського лихоліття (друга половина XIII і XIV ст.) згинуло безповоротно багато прекрас них будівель-архітектурних пам’яток, пам’яток ма- лярств, літературні твори, бібліотеки. Докінчували руйнувати в XIX і XX ст. москалі, а в наших часах уже й на західній території України. А щодо літератури, то стали присвоювати собі всі наші твори включно зі ’’Словом о полку Ігоревім”. Присвоїли собі назву Русь-Росія ’’Рашша”. Внаслідок історичних подій, са ме через втрату імени Русь, ми прийняли назву Укра їна, хоча це також наша стара назва, яка з початку XII ст. відносилась тільки Правобережжя, а за ко зацьких часів поширилась майже на всю територію, крім Закарпаття до 1938 p., де правда, що й тепер русини уживають старовинну назву — Русь. У 1000-ліття християнства в нас, українців, ба гато завдань. В першу чергу ми мусимо знати нашу багатющу культурну спадщину, що її створили наші предки. Відомо, щоб нарід існував — мусить знати своє минуле, свій корінь! Нам треба скріпити віру в наші сили, зміцнити любов у родинах, єдність в організаціях. Тоді тільки з благословлення Господа знайдемо сили в боротьбі за відновлення і утвер дження самостійної Української держави. ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛИПЕНЬ/СЕРПЕНЬ 1986 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
