Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
прийняття, на якому юний Фридерик разом з цілим товариством успішно танцював козачка. "Сальонова українщина” — це за словами Івашке- вича оті українські мотиви, які перейшли до компо зиції Шопена в його ’’Рондо а ля краков’як" та у "Фантазії на польські теми”. Це стилізовані мотиви, які дещо відбігли від автентичного народнього укра їнського пісенного мистецтва. Акценти чисто народні, запозичені з українського фолкльору, вбачає Івашкевич перш за все в пісенних композиціях Шопена — і це є друга постать україн ських впливів на шопенівську музику. Контакт з ав тентичною народньою піснею знайшов композитор в українському селі на Грубешівщині, де згадуваний уже приятель Шопена — Титус Войцеховський — мав в Потурині маєток. Тут друзі зустрічалися кілька разів, а востаннє у серпні 1830 року. Холмщина з її розлогими полями, де відчутно було якби перший подих степів України, залишила в пам’яті юного ар тиста незабутні картини: його ноктюрни сповнюють слухача відчуттям спокою і сили, віддихом, який докочується на Холмщину аж десь від Чорного моря. На бурякових ланах саме пора жнив (Войцеховський славиться як один з піонерів бурякового промислу); невтомно працюють українські селяни, а дівчата раз- у-раз співають пісні. Особливо характерні ’’бурякові пісні”, складені народом для цієї нагоди — відгомін їх виразно зафіксований в Ноктюрні сольмінор опус 15 ч. 3. До того біла береза під вікном спальні гостя, сріблиста в місячному сяйві, золотиста в променях сонця: ’’Ота берізка під вікном не може мені вийти з пам’яті”. — напише Шопен приятелю, повернувшись до Варшави. А далі фрагмент з іншого листа до того ж адресата: "Якогось суму завдали мені твої поля”! Слова ці звучать як мотто ще й до ряду інших ноктюрнів. Вразливість на красу краєвиду, підсилена тужливими піснями українських дівчат — все це на близило композитора до настрою, який притаманний українській народній пісні. Пам’ять цього настрою і цих пісень оживе в творчості Фридерика Шопена ще не один раз, коли він здаля від рідного краю буде прикликати картини щасливих юних літ, щоб заглу шити свою невимовну тугу. Апогей споріднености з українською народньою пісенністю знайде свій мис тецький вираз в "Колисковій", яка є водночас ше девром музичної форми: шістнадцять варіяцій на тлі незмінного басового акомпаньяменту. В оцих шіст надцяти варіяціях заклята уся ніжність українських матерів, наспівуючих над дитячою колискою, без смертний образ просвітлений грайливими соняшни- ми промінчиками, що його міг би повторити лише пензель геніяльного художника імпресіоніста. Ця ж мелодія зачарувала пізніше також і Кароля Шиманов- ського, який спробував повторити її в своїй опері "Король Рогер”. ІВАН ФРАНКО Полуднє. Широкеє поле безлюдне. Довкола для ока й для вуха Ні духа! Ні сліду людей не видать... Лиш трави, мов море хвилясте, Зелене, барвисте, квітчасте, І сверщики в травах тріщать. Без впину За річкою геть у долину І геть аж до синіх тих гір Мій зір Летить і в тиші потопає, У пахощах дух спочиває, — У душу тепла доливає Простір. В тім — цить! Яке ж то тихеньке ридання В повітрі, мов тужне зідхання Тремтить? Чи це моє власнеє горе? Чи серце стріпалося хоре? Ах ні! Це здалека десь тільки Доноситься голос сопілки. І ось. На голос той серце моє потяглось, В тім раю без краю воно заридало Без слів. Тебе, моя зоре, воно спогадало І стиха до строю сопілки Поплив із народнім до спілки Мій спів. Іван Франко. "Зів’яле листя” cm. 48. «Твори» том XVI. Видавниче т-во «Книгоспілка», Нью-Йорк. 1958. "НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛИПЕНЬ/СЕРПЕНЬ 1986 15
Page load link
Go to Top